Українські суди починають визначати розмір застави у надзвичайно великих розмірах.

Грошова застава або просто застава, як запобіжний захід у кримінальному провадженні, у кримінальному процесуальному законі було запроваджено вже давно, проте реально цей запобіжний захід почав використовуватись із прийняттям нового КПК України в останній рік.

Умови та порядок обрання судом такого запобіжного заходу як застава, зокрема визначення розміру застави, регулюються статтею 182 КПК України. Як правило розмір застави не може бути визначений судом більше як в сумі трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати в України. Проте «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.»

Наведеним положенням закону скористався Печерський суд м. Києва при визначенні розміру застави для директора ДП «Укрінтеренерго» Володимира Зиневича, який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата коштів в особливо великих розмірах, за яку передбачено покарання у вигляді позбавлення свободи на строк до 12 років з конфіскацією майна). Розтрата коштів відповідно до позиції Генпрокуратури України, полягає у купівлі вугілля в ПАР, яке за своїми показниками не відповідає стандартам, передбаченим для використання в Україні на теплоенергостанціях.

Сума застави визначена судом склала 365 мільйонів гривень і це мабуть винятковий судовий прецедент в Україні у такій категорія справ.

Як результат застава внесена не була і 5 грудня 2014 року суд обрав у відношенні Зиневича запобіжний захід - 2 місяці тримання під вартою.

Інформаційна довідка: найбільша сума застави у світі, яку призначив Вищий земельний суд Відня у березні 2014 року по відношенню до підозрюваного громадянина України - бізнесмена Дмитра Фірташа, становила 125 мільйонів евро. Ця фантастична за розміром застава була внесена українським олігархом протягом декількох днів, при цьому апеляційна скарга австрійської прокуратури на таке рішення суду задоволена не була, а кошти успішно пройшли перевірку австрійського управління по боротьбі з відмиванням коштів Федеральної кримінальної служби на предмет свого законного походження. Як бачимо в українських судів, які інколи використовують практику європейських судів, ще все попереду.

Згадайте новину: Без бою олігарх Фірташ не здасться або держава поки що не може повернути у своє розпорядження цілісні майнові комплекси, які знаходились в оренді ПрАТ "Кримський ТИТАН."

Дмитро Фірташ втрачає впливв: Луганський суд стягнув понад 500 мільйонів гривень з ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот."

Цитуємо повідомлення Генеральної прокуратури України для ЗМІ та громадськості у «вугільній справі Зиневича»:

"Як повідомлялось раніше, слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України 6 листопада 2014 року розпочато кримінальне провадження за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Центренерго», ДП «Укрінтеренерго» та низкою інших суб’єктів господарської діяльності державними грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Одним з епізодів злочинної діяльності, що перевіряється слідчими, є укладення в серпні цього року зовнішньоекономічного контракту на придбання вугілля сумнівної якості у Південно-Африканській Республіці.

На даний час досудовим розслідуванням встановлено, що директор ДПЗД «Укрінтеренерго», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи про мінімальні якісні показники вугілля, що може бути використане для українських теплоелектростанцій, в серпні 2014 року свідомо уклав контракт з компанією «Steel Mont Trading Ltd» (Великобританія) про придбання вугілля в кількості 1 млн метричних тонн походженням з Південно-Африканської Республіки, яке за окремими якісними показниками було заздалегідь непридатне для використання.

При цьому, внаслідок неодноразового підписання додаткових специфікацій до вказаного контракту та змін до нього фактична вартість придбаного вугілля зросла з початкових 86 дол США за метричну тонну до 134 дол.

Після фактичного надходження першої партії закупленого вугілля та встановлення його непридатності для спалювання в печах вітчизняних ТЕС службові особи державного підприємства своєчасних заходів до розірвання контракту та застосування штрафних санкцій не вжили, внаслідок чого допущено придбання завідомо неякісного вугілля на загальну суму майже 30 млн дол США, що згідно офіційного курсу НБУ становить майже 400 млн грн.

За таких обставин доставлене з ПАР вугілля на сьогоднішній день для самостійного спалювання в печах Зміївської та Трипільської ТЕС не використовується, а спалюється виключно в суміші з російським вугіллям.

Досудовим слідством дії директора «Укрінтеренерго» кваліфіковано як розтрата коштів державного підприємства в особливо великому розмірі за ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна."