Ухвала ККС ВП від 08.10.2019 року у справі №75750805/19

Ухвала

іменем України

11 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 757/50805/19-к

провадження № 51-4962впс19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.

суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Мойсюка Є. М.,

адвоката Вишневецької Т. А.

розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Вишневецького Юрія Олександровича про направлення кримінального провадження № 42017000000002948 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК, з Печерського районного суду м. Києва

до Дзержинського районного суду м. Харкова,

встановив:

До Верховного Суду у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання мотивовано тим, що всі інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, були вчинені за адресою АДРЕСА_1. Крім того, на думку захисника, більшість свідків у кримінальному провадженні проживають на території м. Харкова та Харківської області.

Адвокат Вишневецька Т. А. підтримала вимоги, викладені в клопотанні.

Інші учасники судового провадження належним чином повідомлені про день

і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань

про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду цього подання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи, вивчивши матеріали, надані суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК, тобто в участі протягом 2012-2014 років у підконтрольній Особі 1 злочинній організації, вчиненні у її складі та у співучасті з іншими особами тяжких та особливо тяжких злочинів, таких як пособництво у заволодінні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великому розмірі, чужим майном - коштами

НБУ на загальну суму787396148,99 грн, пособництво у розтраті шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великому розмірі, чужим майном коштами ПАТ "РЕАЛ БАНК" на загальну суму 3 960 829 086,52 грн, а також

пособництво у підробленні офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

За версією обвинувачення Особою 1 було організовано та очолено злочинну організацію, членом якої, крім інших осіб, була ОСОБА_1 Офіси злочинної організації були розташовані у м. Києві (центральний офіс за адресою АДРЕСА_11, літера "А"; також АДРЕСА_3

та АДРЕСА_4 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8), в АДРЕСА_9) та в АДРЕСА_12").

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1, будучи учасником злочинної організації, виконуючи свою роль у вчиненні інкримінованих їй злочинних дій, перебувала у АДРЕСА_13, АДРЕСА_1 у приміщенні ПАТ "РЕАЛ БАНК". Проте, ретельно перевіривши обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК було вчинено задля єдиної мети - отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави України. Для цього, за версією органу досудового слідства ОСОБА_1 та учасниками злочинної організації здійснювалися дії, що координувалися з єдиного центру - центрального офісу, який було визначено в приміщенні бізнес центру "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_14, літера "А".

Злочини, передбачені ч. 1 ст. 255 КК та ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК, враховуючи положення ст. 12 КК, є більш тяжкими та за обвинувальним актом були вчинені на території м. Києва.

Враховуючи місце вчинення злочину порушень правил територіальної підсудності колегія суддів не вбачає.

Що стосується доводів захисника про необхідність направлення кримінального провадження до суду найбільш територіально наближеного до місця проживання обвинуваченої та більшості свідків, слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.

Доводи захисника про передачу кримінального провадження з мотивів, що обвинувачена проживає у м. Харкові та немає можливості на тривалий час залишати свою сім'ю, що 30 свідків у кримінальному провадженні, що на його думку є їх переважною більшістю, проживають на території м. Харкова та Харківської області, є необґрунтованими та суперечать реєстру матеріалів досудового розслідування, відповідно до якого у даному кримінальному провадженні було допитано більше ніж 150 свідків. Тому, 30 свідків, які проживають на території м. Харкова та Харківської області не є більшістю від загальної кількості допитаних в якості свідків осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Також на підставі ст. 336 КПК судом може бути ухвалено рішення про здійснення дистанційного судового провадження.

Захисник не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності направлення цього кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, які могли би бути підставою для визнання їх винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення оперативного і ефективного розгляду цього провадження Печерським районним судом м. Києва, яким не вичерпано

усі передбачені законом засоби щодо організації та проведення судового розгляду.

На підставі наведеного, колегія суддів не вважає, що проживання вказаних стороною захисту свідків на території Харківської області перешкодить оперативності та ефективності кримінального провадження.

У процесі перевірки матеріалів провадження за клопотанням колегія суддів

не встановила порушень ст. 32 КПК України при визначенні територіальної підсудності кримінального провадження № 42017000000002948 щодо ОСОБА_1 Підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України, для передачі кримінального провадження з Печерського районного суду м. Києва до Дзержинського районного суду м. Харкова при перевірці клопотання колегією суддів не встановлено, як і не встановлено виняткових випадків для такої передачі.

За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику Вишневецькому Юрію Олександровичу в задоволенні клопотання про направлення кримінального провадження № 42017000000002948 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК, з Печерського районного суду м. Києва до Дзержинського районного суду м. Харкова

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. М. Анісімов О. Л. Булейко І. В. Іваненко