Ухвала КГС ВП від 20.05.2021 року у справі №13/474

УХВАЛА

20 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 13/474

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики " Школа Дерюгіних"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2011

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради,

про припинення права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" (далі - ТОВ "ЦХГ " Школа Дерюгіних", скаржник, товариство) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020.

Оскарженими судовими рішеннями у цій справі ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2011.

Звертаючись з касаційною скаргою скаржник вказує на те, що при ухваленні судових рішень, господарськими судами було неналежно з? ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, а саме статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить оскаржувані постанову і ухвалу скасувати, заяву ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від
23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частини 2 статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Як установлено господарськими судами, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 і постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2012, позовні вимоги задоволено; припинено право ТОВ "ЦХГ " Школа Дерюгіних" постійного користування земельною ділянкою площею 1,1976 га, що знаходиться в м. Києві за адресою: бульвар Дружби Народів, 13-а; зобов'язано повернути земельну ділянку площею 1,1976 га, що знаходиться в м. Києві за адресою: бульвар Дружби Народів, 13-а Київській міській раді.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "ЦХГ "Шкода Дерюгіних" яке є землекористувачем земельної ділянки у Печерському районі м. Києва за адресою: м.

Київ, бульвар Дружби народів, 13а" (кадастровий номер 82:118:007) площею 11976,18 м2 на підставі Державного акта на право постійного користування від
15.02.1994 до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з плати за землю не подавало, земельний податок не сплачувало; товариством не здійснюється протягом більш ніж три роки використання земельної ділянки взагалі; відповідачем не подано жодного належного або допустимого доказу який би довів замовлення, виготовлення і погодження проектно-кошторисної документації будівництва на території земельної ділянки Центру художньої гімнастики, сплати земельного податку чи наявності пільг, сплати пайової участі на розвиток соціальної, інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури, а також одержання дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт та ордеру на будівництво і власне будівництво Центру художньої гімнастики, та спростовував зазначені вище обставини.

04.09.2020 ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" подано до Господарського суду міста Києва заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.

Києва від 23.11.2011.

Нововиявленими обставинами заявник вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 у справі № 910/11162/20 про прийняття заяви Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" про відкриття провадження у справі про банкрутство, що свідчить про те, що держава в особі Київської міської ради ввела суд в оману щодо фактичних обставин, які не мали жодного відношення до існування небезпеки того, на що держава розраховувала при укладенні договору; лист Міністерства фінансів України від 21.04.2009 № 31-19040-3-8/2604, в якому міністерством висвітлено інформацію стосовно терміну дії договору щодо надання позивачу бюджетної позички та лист Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві від 14.02.2020, в якому повідомляється про те, що у позивача наявна непогашена бюджетна позичка в сумі 999 095,65 грн за сумою основного боргу та 3 300 184,79 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021, відмовлено ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2011.

Судові рішення мотивовані тим, що викладені в заяві доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду вказаної справи, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відмову з задоволенні заяви господарські суди мотивували наступним.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Як установлено господарськими судами, обраховуючи строк на подання вказаної заяви, відповідач посилається на ухвалу Господарського суду міста Києва від
07.08.2020 у справі № 910/11162/20 про прийняття заяви Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" про відкриття провадження у справі про банкрутство, проте останнім не обґрунтовано, яким чином вказана ухвала, яка винесена майже через 9 років після прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 є нововиявленою чи виключною обставиною.

До того ж наведені скаржником обставини щодо протиправності діянь Київської міської ради при розгляді справи господарські суди визнали необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами та є такими, що не спростовують висновки суду у рішенні про систематичну несплату ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" земельного податку у розмірі та порядку, визначеному законом.

Разом з тим, згідно листа від 21.04.2009 № 31-19040-3-8/2604 Міністерство фінансів України відповідно до пункту І договору від 04.11.1994 № 66 зобов'язалося надати в листопаді 1994 року ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" бюджетну позичку в сумі 100 млрд крб на проведення проектних робіт по будівництву та перерахувати бюджетну позичку останньому до 01.12.1994. Згідно з пунктом 2 договору ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" зобов'язалося повернути одержані кошти до
01.12.1996. Міністерство фінансів України свої зобов'язання за договором виконало, проте ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" бюджетну позивачку не повернуло.

У той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 у справі №6/334, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 і постановою Вищого господарського суду України від
09.06.2010, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" до Міністерства фінансів України про: визнання Міністерства фінансів України особою, яка, виходячи з розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.1994 № 805-р, була уповноважена від імені держави Україна підписати договір з ТОВ
"ЦХГ "Школа Дерюгіних", та яка від імені держави Україна несе відповідальність за неправомірні дії інших представників органів державної влади всіх рівнів, що стали причиною перебігу терміну виконання зобов'язання позивача по договору від
04.11.1994 №66, укладеного між відповідачем та позивачем; визнання умови, викладеної у пункті 1.1 в частині визначення терміну виконання зобов'язання по поверненню бюджетної позички, а саме: до 01.12.1996, нікчемною, а термін виконання позивачем зобов'язання по поверненню бюджетної позички по вищевказаному договору таким, що не настав; визначення терміну виконання зобов'язання позивача по поверненню бюджетної позички по договору від 04.11.1994 № 66 наступним: а) в разі, якщо об'єкт будівництва "Центру художньої гімнастики "Шкода Дерюгіних" буде затверджений зі статусом об'єкту експериментального будівництва - дату затвердження Міністерством регіонального розвитку та будівництва України звіту про результати експериментального будівництва; б) в разі, якщо об'єкт будівництва "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" не буде визнаний, як об'єкт експериментального будівництва - дату погодження скорегованої проектної документації "Центру художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" Київдержекспертизою. Позовні вимоги про визнання Міністерства фінансів України особою, уповноваженою від імені держави Україна підписати договір з ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних", та яка несе відповідальність за неправомірні дії інших представників органів державної влади всіх рівнів, мотивовані тим, що договір від 04.11.1994 зі сторони Міністерства фінансів України було підписано на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, який є вищим органом у системі виконавчої влади, у зв'язку чим відповідальність за дії інших державних органів по відношенню до договору від 04.11.1994 покладається на відповідача. Інші вимоги мотивовані тим, що держава в особі своїх уповноважених органів порушила свої зобов'язання по відношенню до позивача щодо договору від 04.11.1994 № 66.

Судові рішення у справі № 6/334 мотивовані тим, що вимога про визнання Міністерства фінансів України особою, уповноваженою від імені держави Україна підписати договір з товариством з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних", та яка від імені держави Україна несе відповідальність за неправомірні дії інших представників органів державної влади всіх рівнів, що стали причиною перебігу терміну виконання зобов'язання позивача по договору від 04.11.1994, - не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

За таких обставин, господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних", у заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2011 вже були предметом розгляду іншої судової справи № 6/334.

Також, господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що зазначені обставини не входили до предмета як дослідження, так і доказування в межах судової справи №13/474, предметом розгляду якої були вимоги про припинення права постійного користування земельною ділянкою, а тому наведені заявником обставини - не є нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України, з урахуванням також і тієї обставини, що відповідач приймав участь у справі №6/334.

Водночас, господарськими судами в межах розгляду справи №13/474 досліджувались питання заборгованості ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" щодо систематичної несплати земельного податку, зокрема;

- у постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 зазначено, що згідно з інформацією Державної податкової адміністрації у м.

Києві, що міститься у листі від 26.04.2011 №1671/9/15/716 надісланому начальнику Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та підтверджується інформацією, наданою Печерською районною державною податковою інспекцією, щодо розрахунків з бюджетом по платі за землю ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних", яке є землекористувачем земельної ділянки за адресою: місто Київ, бульвар Дружби народів, 13-а, площею 11 976,18 м2 станом на 18.04.2011 земельний податок не сплачує; як землекористувач спірної земельної ділянки до ДПІ у Печерському районі міста Києва податкові декларації з плати за землю не подає, земельний податок не сплачує, внаслідок чого втрати місцевого бюджету 2010-2011 роки складають 405,3 тис. грн;

- у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2012 зазначено, що відповідачем, у порушення норм чинного законодавства, систематично не сплачувався земельний податок, що стало підставою задоволення позову прокурора.

Щодо посилання відповідача на обставини, які нібито передують виникненню інвестиційного спору через наявність серед учасників ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" компаній Сполучених Штатів Америки, у постанові Вищого Господарського суду України від 15.02.2012 у справі № 13/474 судом касаційної інстанції було досліджено вказані обставини і зазначено, що:

- обґрунтовано місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність між сторонами процесу інвестиційного спору та визнали хибність тлумачення відповідачем договору, укладеного між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, ратифікованого Законом України № 226/94-ВР від 21.10.1994;

- доводи заявника касаційного скарги про порушення норм міжнародного договору є неспроможними, оскільки, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 24-25) у графі "Керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його повноважень" зазначено, що керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" є Дерюгіна Ірина Іванівна та відсутні будь-які обмеження щодо її повноважень;

- крім того, заявником касаційної скарги не було зазначено у чому саме полягає порушення норм двосторонньої угоди від 04.03.1994 "Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій", а стаття 28 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, що було досліджено судами попередніх інстанцій.

Апеляційний господарський суд також дійшов вірного висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, виходив із систематичної несплати ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" земельного податку та невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років підряд, а заявлені товариством у заяві про перегляд рішення від 23.11.2011 за новоявленими обставинами факти жодним чином не спростовують факти, які покладені в основу судового рішення, а вказані у заяві обставини не є новоявленими в розумінні вимог процесуального закону, оскільки подана заявником заява по суті зводиться до незгоди товариства з рішенням суду, що не може бути підставою ні для його скасування за новоявленими обставинами, ні для його перегляду.

Ураховуючи викладене, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваних судових рішень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЦХГ "Школа Дерюгіних" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 13/474 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 13/474 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "Школа Дерюгіних" на постанову Північного апеляційного господарського суду від
04.03.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

В. Ю. Уркевич