У ВРЮ можуть застосувати санкції до судді Сороки, який не взяв самовідводу, розглядаючи спір щодо земельної ділянки, яку міг би отримати у власність

Дисциплінарна секція розглянула скаргу на суддю, який вирішив переглянути земельний спір за нововиявленими обставинами. При цьому, як з’ясувалося, чоловік сам претендував на оспорювану ділянку. Разом з тим, за словами законника, він не знав про те, що має у цій справі інтерес: прохання про виділення землі подавав 7 років тому, а відповіді не отримував. Однак це не допомогло переконати членів Ради.

Подвійний розподіл

Скарга щодо порушення правил про самовідвід стосувалася судді Вищого адміністративного суду Миколи Сороки. Підставою для розгляду стала справа, яка сягає ще 2008 р. Тоді одна із сільрад Обухівського району Київської області звернулася до суду з позовом про визнання протиправним розпорядження райдержадміністрації, яким та передала громадянам кілька земельних ділянок. Позивач посилався на те, що розпорядженнями голови РДА порушено право власності на землю територіальної громади. До того ж сільська рада також вирішила надати 160 особам дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення цих ділянок.

У 2012 р. спір дійшов до ВАС, який вирішив відмовити в задоволенні позову сільради. А через 3 роки кілька осіб звернулися до цього ж суду з проханням про перегляд попередньої постанови. Саме ця заява й потрапила на розгляд М.Сороки, і він відкрив провадження.

Користуйтесь консультацією: Значення та складові Державного земельного кадастру: простий опис складних понять

Разом з тим, як зазначено у скарзі до ВРЮ, М.Сорока (а також інші судді ВАС) є одним із тих, кому сільрада дала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки. Таким чином, наголошували скаржники, він був зацікавлений у розгляді справи. Такі дії законника, на переконання ініціаторів дисциплінарного провадження, свідчать про порушення присяги.

Брак інформації

У своїх поясненнях М.Сорока зазначив, що з початком роботи ВАС виникли питання щодо поліпшення житлових умов суддів або надання їм можливості звести будинок. Саме тому він звертався до органів місцевого самоврядування із заявами про виділення ділянки для будівництва. Проте жодної відповіді не отримав. Також не було жодної інформації й від сільради, яка подала позовну заяву. А про рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту він дізнався, вивчаючи матеріали справи, — вже після того, як відкрив провадження.

Те, що законник дійсно не знав про рішення сільради, підтверджується кількома фактами. Так, отримавши заяву, М.Сорока не відкрив провадження відразу, а вказав на недоліки (заявник не назвав підстав для перегляду) і дав час на їх усунення. Якби ж він був у змові зі скаржниками або мав власний інтерес, то, напевне, поспішив би з прийняттям рішення.

До того ж через кілька днів після того, як справа надійшла з апеляційної інстанції, М.Сорока взяв самовідвід. Таким чином, підтверджуються його слова про те, що він дізнався про свою зацікавленість лише після ознайомлення з матеріалами.

Згадайте новину: Оподаткування ПДФО відчуження земельної ділянки, отриманої у власність у процесі приватизації