До кінця року Президент Володимир Зеленський, ймовірно, підпише законопроект 5655 про містобудівну реформу, написало вранці в середу видання Forbes. Обмеження прав місцевої влади, узаконення всіх самочинних забудов, "кишенькові" дозвільні організації забудовників – це лише частина "загроз", через які опоненти критикують ухвалений минулого тижня законопроект. Чи реальними є ці побоювання і які з критичних зауважень щодо одного з найбільш радикальних регуляторних документів за останній час є надуманими – спробували розібратися в цьому матеріалі.
З тим фактом, що реформа у містобудуванні давно перезріла – погоджуються всі учасники процесу – і забудовники, і чиновники, які ухвалюють дозвільні рішення, і споживачі – як інвестори, так і платники податків, які платять за об’єкти соціальної і дорожньої інфраструктури. За різними оцінками, що мігрують між експертами галузі, від чверті до третини "собівартості" житлових проектів можуть становити різного роду хабарі. І цей відсоток перебуває на постійному рівні десятиліттями.
За кожен "пчих", який передбачає видачу довідки, дозволу, погодження, ухвалення іншого рішення, роками було прийнято платити, при чому в прив’язці до кількості квадратних метрів, які планується побудувати. Не кажучи вже про те, що сам реєстр дозвільних документів довгий час перебував поза межами України в приватних руках і повноцінний доступ до нього мало лише обмежене коло осіб, яке традиційно контролювало цю сферу прямо чи через тіньових кураторів.
Загальний консенсус щодо необхідності змін закінчується на способі, в який їх слід запроваджувати. Ініціатори нинішньої реформи пішли шляхом зменшення людського фактору і, відповідно, корупційних можливостей для чиновників. Цю ініціативу підтримали й міжнародні партнери та експерти. Адже підзвітність і прозорість буде однією з ключових умов надання фінансування Україні для великої повоєнної відбудови – як житла, так і інфраструктури. Саме тому важливо, що кожен етап буде фіксуватися персональним цифровим підписом, контроль буде демонополізовано. Опоненти, переважно керівники міст і громадські активісти – вважають, що законопроект обмежує їхні повноваження і створює більше поля для маневру забудовників.
Чи виправданими є ці побоювання?
Ми зібрали ключові міфи щодо реформи і розбираємо, чому вони не відповідають дійсності.
Міф: дозвільні процеси стануть ще більш закритими
Одне з побоювань щодо законопроекту 5655 полягає в тому, що весь контроль за процесами отримають забудовники, а громадськість і органи місцевої влади відсторонять від усіх можливих етапів обговорень і ухвалення рішень. Реальність полягає в тому, що максимальна цифровізація дозвільних процесів дасть змогу мати доступ до реєстрів широкому колу людей і організацій.
Органи містобудування, учасники ринку (замовники, девелопери, архітектори, підрядники, виробники будматеріалів тощо), регулятори (особи з ліцензування, енергоаудиту, сертифікації персоналу тощо), органи реєстрації (ЦНАП, нотаріуси, публічні реєстратори), органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, експертні та саморегулівні організації у сфері містобудування та енергоефективності – всі вони матимуть електронні кабінети на порталі будівельного реєстру. При Міністерстві з метою залучення громадськості до розгляду справ про правопорушення створюється Містобудівна палата. Абсолютна більшість будівельної документації, включаючи проектну, буде існувати лише в електронному вигляді.
Завдяки автоматизації низка важливих рішень формуватиметься без жодної участі людини. Адже перевірку відповідності повноти, формату, достовірності даних, порівняння даних із різних інформаційних систем буде здійснювати машина. Тобто, якщо у реєстрах не вистачає необхідних документів, "купити" право будувати об’єкт в обхід правил буде неможливо. Так само неможливо буде проігнорувати "заборонені" до забудови об’єкти: електронна система автоматично заблокує видачу дозволів на будівництво, якщо забудовник зазіхне, скажімо, на пам’ятку архітектури.
Реєстрація права на початок будівельних робіт (за наявності всіх документів), блокування проєктної документації з порушеннями, блокування виготовлення позитивного звіту про експертизу, якщо об’єкт має статус пам’ятки культурної спадщини, прийняття в експлуатацію об'єкта завершеного будівництва – всі ці рішення будуть ухвалюватися не після "змаху чарівної палички" зацікавленого чиновника – а автоматично.
Міф: законопроект обмежує повноваження місцевої влади
Сьогодні дозвільна система у більшості випадків монополізована місцевою владою. Це створює "елітні клуби" забудовників, пов’язаних з мером або міською радою, які в закритому режимі "освоюють" ділянки під житлову та комерційну забудову. Особливо це помітно у великих містах-мільйонниках. Саме вони переважно виступають проти реформи, тоді як невеликі громади (наприклад ті, що об’єднані у Всеукраїнську асоціацію громад) – реформу навпаки підтримують.
Блог