Тактичні питання захисту в контексті внесення відомостей до ЄРДР. Частина 2

В попередній статті ми розглядали питання, пов’язанні з застосуванням положення ст. 214 КПК України, яке регулює загальні правила внесення відомостей до ЄРДР.

Читайте статтю: Тактичні питання захисту в контексті внесення відомостей до ЄРДР

Однак, КПК України містить й інші статті, які регулюють обов’язковість внесення відомостей до ЄРДР.

Однією з таких статей є положення ч. 4 ст. 278 КПК України, відповідно до якої дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв’язку з наведеним виникає цілком логічне питання: які правові наслідки невнесення відомостей в ЄРДР, передбачені ч. 4 ст. 278 КПК України?

Для відповіді на попереднє питання пропоную відповісти на питання: чи поширюється положення ч. 3 ст. 214 КПК України на невнесення відомостей в ЄРДР передбачені ч. 4 ст. 278 КПК України?

Як вбачається з назви ст. 214 КПК України, ця стаття регулює початок досудового розслідування, що разом з тим вбачається і з положень самої статті (ч. 1-2, ч. 4, ч. 6-8). З цього можливо було б дійти висновку, що положення ч. 3 ст. 214 КПК України не можуть поширюватись на дії або бездіяльність щодо дій передбачених ч. 4 ст. 278 КПК України.

Однак, в абзаці 1 ч. 3 ст. 214 КПК України йдеться про: «здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається…». Тобто, абз. 1 ч. 3 ст. 214 КПК України регулює не початок досудового розслідування, а встановлює заборону проведення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення і відсилає до норми закону, яка встановлюється за це відповідальність.

Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, повідомлення про підозру має місце, коли вже встановлена особа підозрюваного, а відтак, збирання відповідних доказів у кримінальному провадженні вже здійснюється відносно конкретної особи, підозрюваного і починається перебіг строку досудового розслідування (ст. 219 КПК України).