Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст.382 КАС України

Зміни, які відбуваються в Україні, направлені на розбудову правової держави.

Відомо, що саме суди від імені держави Україна здійснюють реалізацію захисту прав громадян та їх гарантій від будь-яких посягань і порушень.

Одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб в Україні, закріпленим в Конституції України, є судовий захист.

Так, стаття 129¹ Конституції України закріплює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку з приводу статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу.

Більше того, Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.

Аналізуйте судовий акт: Не виконав судове рішення або не подав звіт про його виконання – отримай штраф! (Зарічний райсуд м. Суми № 591/6580/16-а від 03.06.2019)

Саме при виконанні рішень адміністративних судів які ухвалено не на користь суб`єкта владних повноважень, останній, зазвичай, ухиляється від такого виконання або зловживає своїми процесуальними правами. Тому все частіше рішення залишається не виконаним.

Для повного виконання судового рішення, задля забезпечення прав осіб на ефективний судовий захист, в адміністративному судочинстві було запроваджено інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Статтею 382 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) передбачено контроль за виконанням судового рішення наступним чином:

1) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;