Головна Блог Новини Судові витрати після зникнення предмета спору: хто має оплачувати правничу допомогу

Судові витрати після зникнення предмета спору: хто має оплачувати правничу допомогу

11.08.2026
Переглядів : 151

Завершення судового провадження без вирішення спору по суті не означає, що питання судових витрат зникає разом із предметом позову. Навпаки, саме в таких справах розподіл витрат на професійну правничу допомогу часто перетворюється на самостійний процесуальний конфлікт.

Типовою є ситуація, коли після звернення до суду заявлена вимога фактично виконується, унаслідок чого подальший розгляд справи втрачає сенс. Суд закриває провадження через відсутність предмета спору, однак позивач уже поніс витрати на підготовку позову, збирання доказів та оплату послуг адвоката. Постає питання: чи повинен відповідач компенсувати ці витрати, якщо рішення по суті спору не ухвалювалося?

Відповідь залежить не лише від формальної підстави закриття провадження. Визначальне значення мають причини, через які предмет спору перестав існувати, особа, яка фактично виконала заявлену вимогу, а також наявність зв'язку між поведінкою відповідача і необхідністю звернення позивача до суду. Саме цю практику детально проаналізували експерти LIGA360.

Закриття провадження не припиняє спору про витрати

Частина третя статті 130 Господарського процесуального кодексу України регулює розподіл витрат у випадку, коли позивач припиняє підтримувати заявлені вимоги.

За загальним правилом, якщо позивач відмовляється від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Такий підхід є логічним, оскільки відмова може бути зумовлена різними причинами, зокрема усвідомленням необґрунтованості позовних вимог.

Водночас закон передбачає виняток: якщо позивач не підтримує своїх вимог тому, що відповідач задовольнив їх після пред'явлення позову, суд за заявою позивача може стягнути понесені ним витрати з відповідача.

Як зазначають у LIGA360, ключовим є те, що законодавець використовує два різні формулювання:

  • "відмова позивача від позову";
  • "позивач не підтримує своїх вимог".

Ці поняття не є тотожними.

Відмова від позову – це конкретна процесуальна дія. Вона передбачає подання відповідної заяви та прийняття відмови судом.

Непідтримання позовних вимог є ширшим поняттям. Позивач може не підтримувати вимоги не лише шляхом формальної відмови від позову, а й тому, що після відкриття провадження вимога була виконана і предмет спору фактично перестав існувати.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст