Уявімо собі таку цілком реальну ситуацію. Платник податків за результатами адміноскарження отримує від ДПС України рішення про результати розгляду скарги. Окремі ППР скасовуються. Інші – теж скасовуються, але у певній частині. Натомість більшість ППР зазвичай залишаються без змін. Ну так вже у ДПС повелося… Припустимо, що платника податків не задовольняють як нові ППР, що були ним отримані замість частково скасованих, так і старі ППР, які зберегли чинність. А тому платник податків вирішує звернутися до суду. З цією метою він подає позовну заяву. Планується, що ця обставина на тривалий час (місяць, рік, кому як пощастить!) позбавить його клопоту з вирішенням податкових проблем. Але майже одночасно в Електронному кабінеті виникає податковий борг, який має безпосереднє відношення до раніше оскаржених ППР. Чому так сталося? Хто у цьому винен? Спробуємо розібратися.

Строки судового оскарження: які вони?

Загалом їх декілька. Так, лише ПКУ містить два строки:

  • 1095 днів – загальний строк;
  • місяць – у разі попереднього адміноскарження.

Цитата з ПКУ


56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.


56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Натомість, як це не дивно, ДПС до такого «дуалізму» ставиться критично – строк судового оскарження може бути тільки один, і це 1095 днів:

«Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Читати повністю