СУДОВА ПРАКТИКА: КОЛИ ЕЛЕКТРОННИЙ ДОГОВІР МОЖЕ ВИЯВИТИСЯ НЕ ПІДПИСАНИМ

З розвитком електронного документообігу та переходом на використання електронного цифрового підпису поступово формується судова практика з цих питань. Так, у рішенні Вищого господарського суду по справі № 910/361/14 від 09.11.2017 була сформована позиція стосовно того, яким чином клієнт вважається таким, що погодився з умовами договору в електронному вигляді шляхом приєднання і коли договір вважається підписаним електронним цифровим підписом.

Звертаємо увагу на те, що незнання нюансів роботи з електронними документами та електронним цифровим підписом може дорого обійтися як банкам, так і їхнім клієнтам. Тому перед тим, як почати взаємодію в електронному вигляді, вивчайте особливості підписання документів ЕЦП та погодження з умовами правочинів шляхом приєднання. Зокрема обирайте програмне забезпечення, яке дозволяє перевіряти накладення ЕЦП, його валідність, а також забезпечує створення юридично значимого документу шляхом накладення ЕЦП.

Читайте статтю: Особливості укладення договорів у сфері електронної комерції

Позиції інстанцій

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2014 у справі № 910/361/14 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – Банк) і присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця (далі – ФОП) на користь банку 50 000,00 грн заборгованості за кредитом, 32 218,38 грн - процентів за користування кредитом, 7 200,00 грн - комісії, 12 421,61 грн -пені, 2 036,80 грн - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у даній справі задоволено апеляційну скаргу ФОП та скасовано вищезазначене рішення Господарського суду м. Києва. Натомість прийнято нове рішення, яким відмовлено Банку в задоволенні позовних вимог та стягнуто з нього на користь ФОП 2 240,48 грн - судового збору за подання апеляційної скарги.

Водночас банк не погодився з таким рішенням апеляції і звернувся з касаційною скаргою до тоді ще Вищого господарського суду України. Останній в цій справі прийняв позицію апеляції.

Відзначимо, що місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 16.06.2011 між Банком та ФОП, шляхом подачі останнім заяви про відкриття поточного банківського рахунку та приєднання до розміщених в мережі Інтернет «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), укладено договір банківського обслуговування, відповідно до умов якого клієнту (ФОП) встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку.

Пунктом 3.18.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) і/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язання сторонами.

Аргументація ВГСУ