Головна Блог Аналітична стаття Статті Судова експертиза у податкових спорах про реальність господарських операцій

Судова експертиза у податкових спорах про реальність господарських операцій

12.01.2026
Переглядів : 103

У податкових справах, що потребують спростування тверджень органів контролю про відсутність реального характеру господарських операцій, вирішальне значення має внутрішнє переконання судді щодо реальності або нереальності таких операцій, яке формується залежно від того, наскільки чіткою, аргументованою та підтвердженою доказово є позиція платника податків.

Верховний Суд наголошує на необхідності обов’язкового дослідження усієї сукупності обставин та первинних документів, які можуть підтверджувати чи спростовувати реальність господарських операцій, а не лише формальної перевірки наявності первинних документів.

З огляду на це у межах доведення реальності господарських операцій на ключових етапах обґрунтування позиції платника податків позиція захисту може бути істотно посилена проведенням судової економічної експертизи.

Етап 1: підтвердження належного документального оформлення господарських операцій

Незалежно від змісту конкретних претензій органу контролю до реальності господарських операцій, підтвердження їх належного документального оформлення є обов’язковою складовою дій на захист платника податків. Верховний суд стало вказує, що:

  • «За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне» (постанова ВС від 17.09.2025 у справі № 140/7521/24);
  • «…лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність» (постанова ВС від 11.12.2025 у справі № 480/3734/24);
  • «про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин, як: відсутність документів обліку (первинних документів), суттєві недоліки в заповненні таких документів, які не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції; не складення та не надання документів, які, зокрема передбачені договором...» (постанова Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 1540/4631/18).

Вирішення питань документальної перевірки господарських операцій належить до основних завдань судово-економічної експертизи, і питання документального підтвердження проведення господарських операцій найчастіше вирішуються експертами у спорах, пов’язаних з перевіркою реальності господарських операцій.

Як свідчить судова практика, досить часто аргументи щодо нереальності господарських операцій зводяться до відсутності у контрагентів платника податків можливості виконання своєї частини зобов’язань (через відсутність трудових ресурсів, активів, місцезнаходження тощо). Однак Верховний Суд не вважає самі лише претензії до контрагентів достатнім доказом нереальності операцій і дотримується доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків:

  • «…контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов’язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті» (постанова ВС від 03.12.2025 у справі № 160/9639/21);
  • «суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями» (постанова ВС від 11.12.2025 у справі № 320/30577/23).

Тому підтвердження повноти документального оформлення господарських операцій є важливим аргументом на користь платника податків, навіть якщо контролюючий орган наполягає на недостовірності відображених в документах даних.

Судову експертизу щодо документального підтвердження оспорюваних господарських операцій варто проводити навіть за наявності незначних недоліків первинних документів (окрім тих, що не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, або не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції): «У своїй усталеній практиці Верховний Суд послідовно виходить із того, що формальні недоліки первинних документів самі по собі не є достатньою підставою для заперечення реальності операції, якщо з інших документів можливо встановити її зміст та обсяг» (постанова ВС від 11.12.2025 у справі № 520/9985/25).

Етап 2: перевірка використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків

Перевірка подальшого використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) спрямована на підтвердження зв’язку оспорюваних операцій платника податків з його господарською діяльністю. Судова практика свідчить про значну увагу судів до такої перевірки:

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст