Суддя ВС Антонюк: 5 останніх рішень Великої палати з найбільш дискусійних питань правозастосування

Протягом першого року роботи Велика палата Верховного Суду прийняла низку важливих рішень, в яких ідеться про правильне застосування різних норм права. Звернімо увагу на 5 рішень, ухвалених нею за результатами розгляду кримінальних проваджень, які викликали найбільший інтерес в юридичної спільноти. (Джерело: Закон і Бізнес)

Дозволи на проведення позапланових перевірок - Ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок можуть переглядатись в апеляційному порядку (ВП ВС,справа № 243/6674/17-к, 23.05.18)

Провадження №237/1459/17 і №243/6674/17-к у зв’язку з наявністю виключної правової проблеми були передані з Касаційного кримінального суду до ВП ВС. Остання зробила такі висновки (постанова від 12.04.2018):

• у разі винесення слідчим суддею ухвали, що не передбачена нормами Кримінального процесуального кодексу, до яких відсилає положення ч.3 ст.309, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 КПК;

• право на апеляційне оскарження такого рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК, які його гарантують.

ВП ВС звернула увагу на те, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження. Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене в гл.26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження та процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі й відповідає його завданням, передбаченим у ст.2 КПК.

Отож ВП ВС вважає, що апеляційні суди зобов’язані відкривати провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

Про ознаку «проникнення» в розбої - Наявність вільного доступу до приміщення при вчиненні злочинів проти власності унеможливлює застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у приміщення» (ВС/ВП № 569/1111/16-к від 18.04.2018)

ВП ВС прийняла до розгляду провадження №569/1111/16-к у зв’язку з необхідністю вирішення питання щодо відступу від правового висновку, що міститься в постанові Верховного Суду України від 15.11.2012 у справі №5-15кс12 щодо кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч.3 ст.187 Кримінального кодексу).

ВП ВС зробила висновок: «Проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

При цьому вирішальне значення мають режим доступу (вільний/обмежений) та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном» (постанова від 18.04.2018).