За перелом ноги, отриманий внаслідок ожеледиці, з ЖЕКа стягнуто компенсацію шкоди (Іллічівський райсуд м. Маріуполя № 264/1769/19 від 29.08.2019)

Фабула судового акту: Неналежна робота обслуговуючих організацій з прибирання та догляду прибудинкових територій вже давно стала «притчей во языцех».

З настанням холодів з’являються не чищені від ожеледиці тротуари та доріжки, на яких не тільки можна посковзнутися і, впасти, обмежившись легким переляком, але й серйозно пошкодити руку або ногу. Трапляються випадки, відновлюватись після такого падіння доводиться роками. Виникає питання: хто мусить оплачувати лікування потерпілого та чому.

Відповідь на ці питання містяться у рішенні, яке пропонується увазі читача.

У даній справі мешканець багатоквартирного будинку вийшов з під`їзду будинку за місцем свого мешкання, зійшов з порогу та різко послизнувшись впав на льодовій поверхні, яка не була оброблена протиожеледною сумішшю або посипаною піском. Внаслідок падіння він отримав травму у вигляді перелому ноги.

На думку постраждалої особи забезпечення належного утримання та благоустрою відповідної території пішохідної тротуарної доріжки біля будинку має здійснювати обслуговуюча організація. Проте, у зв`язку із неналежним забезпеченням здійснення відповідачем своїх обов`язків щодо ліквідації ожеледі шляхом посипанням дорожнього покриття у пішохідній зоні, позивач отримав фізичну травму, яка призвела до тривалого розладу здоров`я. Крім того, через отриману з вини відповідача травму, позивач пережив сильний психологічний стрес, тривалий час лікувався, переносив фізичний біль та страждання, був позбавлений можливості вільно рухатись, обслуговувати себе самостійно, що призводило до душевних страждань та приниження гідності. Відшкодовувати завдану шкоду добровільно відповідачем було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. Сукупність вказаних фактів і стала підставою для звернення постраждалого мешканця будинку до суду.

Обслуговуюча організація звісно заперечила проти задоволення позову та у відзиві на нього вказала, що підприємством вжито всіх необхідних заходів безпеки. Жодних інших скарг і заяв від мешканців згаданого вище будинку у день події не надходило. Акт, на який посилається позивач складений через три з половиною місяці після падіння, при цьому в ньому не вказано точний час, місце падіння та сторону в яку йшов потерпілий, представник відповідача до складання акту не залучався. У доданих доказах не зазначено, що позивач впав внаслідок ожеледиці. Одночасно на думку відповідача Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, зазначили про обов`язок лікувально-профілактичних закладів повідомляти про кожний нещасний випадок районні держадміністрації, які надалі приймають рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку, за результатами розслідування якої складається акт за формою НТ, однак акту за формою НТ позивачем надано не було.

Проте, суд дослідивши матеріали справи та докази надані позивачем стало на бік постраждалої особи.

Мотивуючи своє рішення суд послався на те, що відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків законом віднесено витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Водночас згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідно до яку, який підписано сусідами потерпілого та який знаходиться в матеріалах справи в день пригоди придомова територія будинку, а саме територія від третього під`їзду до кута будинку, від ожеледиці прибрана не була, у зв`язку з чим асфальт був як скло. Потерпілий, виходячи із під`їзду, спустився з прибудинкових сходинок, зробив два-три кроки і різко впав. Після чого через сильну біль самостійно піднятись не зміг, сусіди занесли його в під`їзд та викликали швидку.