Стягнення суми боргу через невиконання договірних зобов`язань

Стягнення суми боргу через невиконання договірних зобов’язань

Кожен з нас на певному етапі свого життя стикався з проблемою неповернення боргу, не виконанням обіцяного і т.д.. Тому, одним з найрозповсюджених судових спорів є спори про стягнення суми боргу. Сторонами по вказаних спорах є як фізичні особи так і юридичні. Заборгованість виникає через невиконання або неналежне виконання стороною своїх зобов’язань.

Найпоширенішим видом невиконання зобов’язань є невиконання вимог договору (купівлі-продажу, надання послуг, оренди та ін.) щодо оплати.

В свою чергу, договори бувають письмовими та спрощеними (усними).

Так, у деяких випадках законодавець дозволяє укладання договору у спрощений спосіб (ч.1 ст.181 Господарського кодексу України). Але при цьому, необхідно щоб кредитор все ж таки мав або товарно-транспортну накладну, або розписку про отримання грошей, або накладну про отримання товару тощо. Зазначені документи матимуть доказове вирішальне при вирішенні питання про стягнення суми боргу.

Як і під час укладання письмових договорів такі і усних, у них повинні бути передбачені істотні умови (предмет, ціна і строк, а також кількість і якість) ці умови передбачені у ст.181 ГК України. Перед зверненням до суду з позовом про стягнення суми боргу вважаю, що необхідно спочатку звернутись до боржника з письмовою вимогою/претензією про стягнення суми боргу, в порядку ст.530 Цивільного кодексу України. І після спливу семиденного строку вже можна звертатися до суду.

Так, ЦК передбачає таку дію у разі не встановлення у договорі строку виконання зобов’язання, але я все ж раджу її використовувати навіть тоді, коли такий термін визначений сторонами. Тобто, як нагадування: «Шановний партнере, не забудь зі мною розрахуватись!»

Іноді на такі листи боржники відповідають і пояснюють причини своєї несплати, тому отримавши такий лист Ви будете знати, якими доказами (документами) буде оперувати контрагент у спорі, а ще за допомогою цієї відповіді матимете ще один доказ (підтвердження) заборгованості. Крім того, законодавець з метою захисту грошових прав стягувачів встановив, норму у ст.625 ЦКУ, що до боржників, які прострочили виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Перед стадією звернення з позовом до суду про стягнення суми боргу необхідно з’ясувати для себе наступні питання:

- Чи дійсно існує невиконання договірних зобов’язань та чи настав строк виконання зобов’язань?

- Чи існує прострочення суми боргу, якщо так, то за який період?