Статус біженця та тимчасовий захист, переваги та наслідки

За різними оцінками, кількість людей, які вимушено покинули територію України внаслідок повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, починаючи з 24 лютого цього року, становить близько 4 млн осіб.

Пригадаємо основні правила та порядок набуття статусу біженців та осіб, що потребують тимчасового захисту за кордоном внаслідок воєнних дій на території України.

Органи державної влади як України, так і всіх інших держав, що приймають у себе вимушено переселених осіб з території нашої країни, наголошують на тому, що вимушені переселенці мають можливість обирати, в якому статусі вони бажають оформити та продовжувати своє перебування на території іноземних держав у зв’язку з війною в Україні.

Перш за все, слід наголосити на тому, що існують міжнародно-правові документи, які визначають загальні принципи, основи, що регламентують відповідні правовідносини. Мова йде, зокрема, про такий документ, як «Директива про тимчасовий захист 2001/55/EC», яка була впроваджена для України Рішенням Ради ЄС від 04 березня 2022 року.

Ця Директива раніше не застосовувалась, однак зараз вона дає змогу уникнути складного механізму надання притулку та статусу біженця. Таким чином, починаючи з 04 березня, за допомогою цієї Директиви можна у спрощений спосіб отримати захист в усьому Європейському Союзі.

Тимчасовий захист надається особі строком на один рік, який може бути продовжено на наступний рік в залежності від того, як розвиватиметься ситуація в Україні.

Статус осіб, які користуються тимчасовим захистом, включає в себе, зокрема:

- дозвіл на проживання на період тимчасового захисту;

- доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має), освіти, соціального та медичного забезпечення;

- забезпечення житлом (поселення у відповідних центрах чи надання засобів для проживання);

- право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;