Спрощене провадження в господарському судочинстві

І. Що таке спрощене провадження (визначення та мета).

ГПК в редакції 2017р. запроваджує нові інститути та поняття господарського процесуального права: малозначні спори, малозначні справи, справи незначної складності. Всі ці поняття стосуються нової форми судового процесу - спрощеного провадження. Відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Тобто спрощене провадження є окремим видом позовного провадження. В той же час, треба визнати, що спрощене провадження має похідний характер від загального позовного провадження. Це випливає з ч.1 ст.252 ГПК – «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі» (глава Х розділу ІІІ ГПК)

Яка ж мета спрощеного провадження? Відповідно до ч.2 ст. 12 ГПК спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 248 ГПК суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ІІ. Визначення справ, які можуть розглядатися в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 247 ГПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому термін «малозначні справи» треба розуміти як правову категорію, а не розглядати з точки зору значення справи для сторін чи суду. В 2016р. при впровадженні судової реформи в ст.131-2 Конституції з’явився термін «малозначні спори»: «Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.»

Відповідно до ч.5 ст.12 ГПК малозначними справами є: