Скласти заповіт: якою є процедура, скільки коштує, хто може засвідчити заповіт військовослужбовця

Із заповітом чи без нього, майно померлої людини все одно хтось отримає: родичі, друзі, благодійні організації. Проте, згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України, саме заповіт — той документ, завдяки якому спадкоємцям не доведеться сперечалися і витрачати кошти та час на судові процеси, які можуть тривати роками.

Користуйтеся консультацією: Основне, що потрібно знати про спадкування за заповітом

Які права має заповідач і з чого почати складання заповіту

Як розповів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золтан Русанюк, заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а особливість такого документу полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що виключає його складання за допомогою представника чи довірителя. Тож складання заповіту відбувається лише особисто.

"Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому", — зазначає нотаріус.

За його словами, заповідач навіть може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Особа, яка складає заповіт, може вибрати і вид документу, наприклад, з прописаними умовами чи навіть секретний.

Види заповітів

• Заповіт з умовою передбачає, що заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), якщо ця умова не суперечить закону або моральним засадам суспільства (не є нікчемною).
• "Секретний заповіт" — з його змістом не має право ознайомитися навіть сам нотаріус. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в запечатаному конверті зі своїм підписом фахівцю. Нотаріус також ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та, згідно зі статтею 1249 ЦКУ, опечатує.

Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту і повідомляє про це членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.