Складання правоохоронцями адміністративного протоколу за несвоєчасне подання е-декларації без повідомлення НАЗК, не відповідає вимогам закону.

КУпАП передбачає відповідальність за скоєння корупційних правопорушень. Одним з найпоширеніших адміністративних корупційних правопорушеннь, є несвоєчасне подання декларації про майновий стан субєкта декларування, відповідальність за що передбачено статтею 172-6 КУпАП, «Порушення вимог фінансового контролю».

Спробуємо ж розібратися хто має право складати протоколи за вказане правопорушення, та в якому порядку і ким проводиться перевірка.

Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі Порядок) затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК) 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за № 201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон). Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких повязана зі здійсненням такої функції (далі — Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр). Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.

Згідно п.2 — п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:

1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій субєктами декларування, які в них працюють (працювали);

2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування;

3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування;

4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування відповідно до даних Реєстру;

5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;

6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських обєднань, їх членів або уповноважених представників.

3. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.