Скасування наказу на перевірку, яка була проведена на підставі ухвали слідчого судді - позиція вітчизняних судів.

Як показує досвід, у судових спорах з органами ДФС України, щодо скасування безпідставно донарахованих податків та штрафних санкцій, а також призначення податкових перевірок у рамках досудового розслідування стало досить поширеним, і навіть великою тенденцією, особливо у справах, порушених за ст. 205, ст..212 КК України.

Отже, у відповідності до пункту 75.1 ст. 75 ПК органи ДФС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з положеннями п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, позапланова документальна перевірка здійснюється контролюючим органом за наявності такої підстави як отримання рішення слідчого судді про призначення перевірки.

Невідємною частиною рішення про призначення перевірки є як визначення субєкта, який підлягає перевірці, так і визначення субєкта, який здійснює перевірку, без чого не можливо здійснити її виконання. Оскільки слідчий суддя за вказаною нормою приймає рішення про здійснення перевірки, то саме він визначає і субєкта, на якого покладається обовязок її проведення, а також інші умови здійснення такої перевірки.

З огляду на викладене та відповідно до зазначеної норми, визначення контролюючого органу, на якого покладено здійснення перевірки, у випадку призначення перевірки слідчим суддею віднесено до компетенції саме слідчого судді.

ВАЖЛИВО!!! Суб’єкт владних повноважень, на якого слідчим суддею покладено обовязок з проведення перевірки, ні за КПК України, ні за ПК України не уповноважений самостійно передавати повноваження щодо здійснення перевірки іншому суб’єкту владних повноважень, а в протилежному випадку він перебирає на себе повноваження слідчого судді, чим виходить за межі свої компетенції.

Як звично у даному випадку, слідчі судді у своїх ухвалах з організації проведення перевірки зобов’язують саме ДФС України.

Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року та яким внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи, пунктом 8 розділу I даного Закону доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 р. організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.