Головна Блог Новини Скасовано новий український правопис – ОАС м. Києва

Скасовано новий український правопис – ОАС м. Києва

29.01.2021
Переглядів : 8728

Скасовано новий український правопис – Окружний адміністративний суд міста Києва

28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва за результатами розгляду позову ГО «Правова держава» визнав незаконною та скасував постанову Кабміну про запровадження нового українського правопису.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав адвокат Адвокатського об’єднання «Константа» Дмитро Ільченко.

«Тільки що Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив наш позов і скасував Постанову КМУ про так званий новий правопис. Нагадую, це той самий правопис, в якому вводять «Павза», «Атени», «проєкт» і Марту замість Марфи. Підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис, оскільки подібне просто не є його компетенцією. Також при розгляді з’ясувалося, що у «мовній комісії» були суттєві суперечки і вона не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом, тобто в наш правопис вносилися зміни, фактично, на колінах», - пише у своєму повідомленні адвокат.

Рішення вступить в силу після його апеляційного перегляду, якщо Кабмін подасть апеляційну скаргу.

Зі слів адвоката, підставою для позову стало те, що Кабінет міністрів не має жодного права затверджувати будь-який правопис. Українським правописом повинна займатися спеціальна комісія зі стандарту державної мови, до якої мають входити фахівці, а не політики. З цією позицією погодився і суд – додає адвокат.

Позов обґрунтовано тим, що ухвалюючи оскаржувану постанову Кабмін діяв поза межами своїх повноважень, оскільки єдиним актом, який містив положення, які б дозволяли Кабміну приймати такого роду постанову, був Закон України «Про засади державної мовної політики». Так, порядок затвердження словників української мови, а також порядок офіційного видання цих словників визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 28.02.2028 №2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» визнано неконституційним. Відтак, починаючи з 28.02.2018 року Кабмін не наділений повноваженнями встановлювати норми українського правопису.

Крім того, повноваження щодо затвердження стандартів української мови, зокрема і правопису та змін до нього належать Національній комісії зі стандартів державної мови. (пп.а. п.1 ч.1 ст.44 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Рішення суду дуже швидко може стати підставою для суспільної дискусії щодо того, якою є нормативна українська мова, як саме говорять українці та якою мова повинна бути прописана у правописі.

Прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва заявила, що Кабінет міністрів України під час ухвалення цієї постанови вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив законодавство, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів. З огляду на це, суд визнав протиправною та нечинною постанову Кабміну №437 «Питання українського правопису».

Варто нагадати, що 22 травня 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію українського правопису. МОН України рекомендувало застосовувати нові норми правопису вже з 3 червня 2019 року. Нову редакцію розробила Українська національна комісія з питань правопису. Таке рішення ухвалено «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм». Згідно з новаціями, нормою стало говорити та писати «проєкт», також українцям розширили можливість вживання фемінітивів (додалися директорка, лікарка, членкиня, філологиня та ін.).

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст