Штучний інтелект в адвокатській діяльності: креатив чи неповага до суду?

Використання систем штучного інтелекту (ШІ) в адвокатській (і не тільки) діяльності вже давно не викликає жодного подиву, радше навпаки – вимога часу. Ба більше, освітні платформи та професійні організації дедалі частіше пропонують адвокатам заходи різного формату з вдосконалення навичок взаємодії з мовними моделями ШІ з метою «полегшення» роботи. Однак в гонитві за таким «полегшенням», натхненні ще з часів студентства фразою про те, що «право – це мистецтво добра і справедливості», представники правничої професії нерідко вдаються до креативу. До прикладу, подають як докази до суду відповіді, згенеровані ШІ, або звертаються з клопотанням про розʼяснення судового рішення, протиставляючи мотиви суду поясненням ШІ-асистентів, або ж наводять у процесуальних документах визначення певних понять/категорій, згенеровані ШІ.

Чи це етично? А чи процесуально допустимо? Нумо розбиратися.

Етичний аспект

Складаючи присягу адвоката України, я і мої колеги урочисто присягали, з-поміж іншого, дотримуватися правил адвокатської етики та з високою відповідальністю виконувати покладені на нас обов’язки. Оскільки під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, то за відсутності таких заборон використання технологій ШІ в адвокатській діяльності допускається.

Правила адвокатської етики заборони на використання адвокатом технологій ШІ, звісно ж, не містять, проте так само не визначають етичні межі його застосування в професійній діяльності, як це, до прикладу, врегульовано Кодексом суддівської етики (Стаття 16. Використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства).

Прикметно, що схвалена Урядом ще в 2020 році Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні передбачала проведення оцінки можливості та визначення етичних і правових меж застосування систем штучного інтелекту для цілей надання професійної правничої допомоги. Проте станом на момент написання цієї статті (і дуже ймовірно, що і на момент її опублікування) відповідне завдання не виконане.

Читайте статтю: OpenAI представила DocuGPT - АІ агента по юридичних контрактах

Підписаний Національною асоціацією адвокатів України та Міжнародною асоціацією етики та доброчесності штучного інтелекту у червні цього року Меморандум про взаєморозуміння, хоч і закріплює наміри сторін співпрацювати з метою формування глобальних стандартів етичного застосування ШІ адвокатами та набуття ними знань щодо етики використання ШІ, однак сам по собі не містить (та і не повинен містити в силу правової природи такого документа) якихось прикладних положень, якими можна було б керуватися при застосуванні систем ШІ.

Отже, наразі визначення етичних меж застосування ШІ під час надання професійної правничої допомоги – завдання, що лягає на голови самих адвокатів та їх розуміння прекрасного.

І ось тут добре було б згадати про принципи адвокатської діяльності та адвокатської етики, бо, видається, що саме вони мають бути першим орієнтиром щоразу, коли адвокат взаємодіє з системами ШІ. Передусім йдеться про такі принципи як конфіденційність, компетентність і добросовісність, чесність та добропорядна репутація.

До прикладу, зважаючи на непоодинокі дослідження у сфері захисту даних при взаємодії з ШІ, витік конфіденційної інформації є цілком реальним ризиком для користувачів, що особливо варто враховувати адвокатам з огляду на професійний обов’язок щодо збереження адвокатської таємниці.