Штрафи, РРО, первинка, облік запасів... Що кажуть суди?

Виявлення надлишку/нестачі товару — чи реальний штраф?

Нагадаємо, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО госпсуб`єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зі застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Невиконання цих правил призводить до відповідальності, передбаченої ст. 20 Закону про РРО. Зокрема, до госпсуб`єктів, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 н.м.д.г.*.

У справі № 400/486/20 (ВС відмовив у відкритті касаційного провадження) ВС дійшов висновку, що для ТОВ відповідальність за таке порушення настає за сукупністю одночасно двох умов:

• незабезпечення обліку товарних запасів,
• реалізації таких товарів.

Так, у цій справі факт наявності “необлікованого товару” контролюючий орган підтверджує, зокрема, даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281, а також Відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), за якими встановлений надлишок ТМЦ на суму 20 952,90 грн.

Водночас судами враховано, що факту реалізації вказаного товару податковим органом перевіркою не зафіксовано. Фактично згідно з висновками акта перевірки контролюючий орган ототожнив надлишок товарів з таким порушенням як “реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку”. А це означає, що санкції до суб’єкта господарювання були застосовані неправомірно.

При цьому апеляційна інстанція вважає, що сам собою факт надлишку ТМЦ не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки відповідальність, передбачена ст. 20 Закону про РРО, настає після реалізації необлікованих товарів.

Загалом у січні 2022 року апеляційна інстанція доходить дещо іншого висновку. Зокрема, у справі №580/967/21 фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов'язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Облік таких товарів за правилами п. 12 статті 3 Закону про РРО повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації. Оскільки у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону, то застосування санкції, передбаченої статтею 20 Закону про РРО можливе до госпсуб`єкта, який не облікував товар та виставив його на продаж у місці торгівлі. Відповідний факт зафіксований перевіряючими в акті зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, який підписаний продавцем товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Cуду від 03.04.2019 р., у справі №812/1508/17, від 15.08.2018 року №815/2751/16, від 05.03.2019 року у справі №814/2158/16.