Адвокат Олег Огородник: Шлюб та реалії сьогодення

Кодифікція сімейних відносин знайома з давніх часів. Вже Кодекс Хаммурапі має чимало законів, присвячених шлюбу і сім'ї.

В часи Хаммурапі між чоловіком і жінкою не існувало правової рівності, але Хаммурапі надав жінкам чимало прав.Так жінці дозволялося вершити такі операції, як купівля-продаж, бартер. Їм також дозволялося робити кредити.

Шлюб вважався дійсним, тільки якщо був укладений шлюбний договір. Якщо чоловік доводив подружню зраду дружини, її разом з суперником прирікали на смерть — зв'язаних разом кидали у воду. Зраджений чоловік мав також право подарувати життя своїй дружині, помилувавши її. Смертна кара також чекала на чоловіка, якщо він згвалтував наречену в будинку її батька.

На сьогоднішній момент в Україні питання рівності сімейних відносин на законодавчому рівні врегульовано. За цей важливий принцип сімейних відносин, жінки всього світу боролися протягом багатьох століть.

Так згідно ст. 51 Конституції України та ст. 7 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Даний принцип рівності означає, що ані на чоловіка ані на жінку не може бути покладено якихось специфічних обов'язків у сімейному житті, які випливають тільки із статі особи. Так, не можна визначити, що статус жінки в сім'ї - це виключно материнство, догляд за дітьми та забезпечення побуту, і вона не має права працювати. Такі правила, навіть якщо і будуть закріплені у шлюбному або сімейному договорі, будуть недійсними. Сім'я являється основним осередком суспільства.

Шлюбом є сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Шлюб вважається не дійсним, якщо він створений примусово, без волевиявлення чоловіка чи жінки.

Але нажаль в Україні з кожним роком збільшується кількість розлучень особливо серед молодих пар, які побрались не роздумуючи.Психологи розповідають, що створений на емоціях закоханих шлюб, руйнується дуже швидко. У більшості випадків ініціатором розлучення в Україні стає жінка.

Сьогодні сучасні українки не бояться бути самостійними та самотніми. Переймаючи досвід у зарубіжних країн вони не намагаються тримаються за невдалий шлюб, а починають шукати нове щастя.

Головною причиною розлучень психологи називають невміння говорити одне з одним про проблеми і радять звертатися по допомогу до фахівців. Водночас нині в Україні пару, яка розлучається, в РАЦС ніхто не зупиняє.

Органи РАЦС можуть розлучити подружжя у разі відсутності неповнолітніх дітей. У всіх інших випадках розірвання шлюбу відбувається через суд: у разі наявності у подружжя неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу крім випадків передбаченого ст. 107 Сімейного кодексу, а саме: Шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя: визнаний безвісно відсутнім; визнаний недієздатним; засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.