У Національній асоціації адвокатів України провели круглий стіл «Штучний інтелект у роботі адвоката: етика, відповідальність, юридичний промтінженіринг». Учасники обговорили, як системи штучного інтелекту вже використовуються в професійній діяльності адвокатів і де проходять етичні межі допустимого.
Проект чи субʼєкт?
Голова Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Олексій Ющенко пояснив, що круглий стіл вирішили провести на базі його комітету, аби питання роботи адвоката, пов’язані зі штучним інтелектом, можна було б оформити у законодавчі пропозиції. Він також закликав присутніх подавати ідеї, які комітет систематизує у формі змін.
Можливість імплементації корисних ініціатив в організації роботи адвокатів, зокрема на рівні інституту адвокатури, підтвердив заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. Він окреслив роль комітетів, які організували захід. Так, Комітет із питань законодавчих ініціатив, на його думку, має визначати, де потрібне нормативне врегулювання, і готувати пропозиції для парламенту, а Комітет з питань цифровізації адвокатури повинен оперативно розробити навчальний курс у Вищій школі адвокатури, аби адвокати розуміли можливості інструментів, обмеження та коректні сценарії застосування, зважаючи на вартість окремих продуктів і платних версій сервісів.
В.Гвоздій відзначив, що програмні продукти, що працюють із великими масивами даних, допомагають юристам виконувати роботу швидше та якісніше, але водночас зростає значення проблеми неправильного використання такого інструменту. «Треба пам’ятати: те, що вам пропонує ChatGPT, наприклад, це просто проект, гайдлайн, який не замінює вашу роль. І буде прикро, якщо ви повірите тексту з посиланнями на неіснуючі документи, на неіснуючі факти. Найгірше, що може зробити адвокат — це перекласти свою роботу на машину», — застеріг він.
Ідею підготовки навчального матеріалу для адвокатів з розʼясненнями форм, меж і наслідків використання ШІ в роботі підтримав голова Комітету НААУ з питань цифровізації адвокатури Андрій Приходько. Він закликав усіх бажаючих долучитися до роботи комітету у цьому напрямі.
Проведення круглого столу НААУ підтримала ГО «Фундація Пилипа Орлика». Голова її правління Артем Миколайчук відзначив, що штучний інтелект уже набув суб’єктності. «Ми непомітно для себе перейшли у нову еру. На жаль, ми до цього не підготувалися і не усвідомили цього», - відзначив він. Як приклад, експерт навів прогноз рівня безробіття у США на рівні 10,2% до кінця 2027 року, а також факт скорочення індійськими IT-фірмами персоналу на 80%. У цьому контексті він наголосив на потребі продумати правильну модель взаємодії між штучним інтелектом і людиною: як його використовувати або як вступати з ним у партнерство, як його регламентувати та як обмежувати його права. А без такого підходу існує ризик опинитися в майбутньому, яке люди не зможуть контролювати.
Три «пласти» для адвокатури
Тему ризиків і можливостей, підняту попередніми спікерами, продовжив член Робочої групи НААУ з питань правового регулювання штучного інтелекту Олег Чернобай. Адвокат оцінив темпи правового врегулювання питань штучного інтелекту на міжнародному рівні, та навів приклади технологічного розвитку. На цьому тлі він зауважив, що Україна відстає саме з погляду правової регламентації, хоча технологічні аспекти, включно з оборонною сферою й використанням дронів, розвиваються активно.
Окремо О.Чернобай підкреслив місце адвокатури й сформулював три рівні її взаємодії зі штучним інтелектом. Перший він описав як утилітарний: використання ШІ адвокатами для підготовки процесуальних документів і навіть для допомоги у формуванні правової позиції, коли система аналізує зібрану доказову базу та може видавати прогнози щодо позиції і вирішення справи. Це зумовлює потребу інструктивних і рекомендаційних матеріалів для адвокатів щодо практичного використання інструментів і правильного формулювання завдань для них.
Другий рівень член профільної робочої групи визначив як професійне правове обслуговування розробників і користувачів ШІ: адвокати можуть супроводжувати їх у підготовці документів, представництві в судах та інших юридичних процедурах. Третій рівень він окреслив як можливе обслуговування самого ШІ — у разі, якщо дискусія про суб’єктність призведе до визнання для нього певного статусу. «Поки що для України це футуристичний рівень, але будемо мати на увазі, що він може бути розвинутий», - застеріг О.Чернобай.
Блог