Головна Блог Аналітична стаття Статті Щодо цивільної відповідальності автовласників

Щодо цивільної відповідальності автовласників

26.01.2015
Переглядів : 2727

Перший договір страхування транспортного засобу було укладено у Сполучених Штатах Америки в 1898 році. З розвитком автомобілебудування та, відповідно, збільшенням кількості автомобілів на дорогах, постало питання відповідальності водіїв за завдану в дорожньо-транспортній пригоді шкоду. У 1925 році у штаті Массачусетс (Бостон, США) було введено обов’язкове страхування відповідальності власників транспортних засобів.

Саме з цими ключовими фактами можемо пов’язувати початок розвитку автомобільного страхування.

В Україні спроби ввести обов’язкове страхування відповідальності власників автомобілів розпочалися ще у 1994 році. Однак повноцінно такий вид страхування, як обов’язковий запрацював з 01 січня 2005 року, коли вступив в дію прийнятий 01 липня 2004 року № 1961-IVЗакон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тотальна автомобілізація населення, має одним із наслідків збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Сьогодні Україна займає одне із передових негативних місць у світі за станом безпеки на автошляхах. За даними Державтоінспекції, у 2013 році в Україні офіційно зареєстровано 191005 автомобільних аварій, в яких постраждало більше 30 тис. громадян, у тому числі майже 5 тис. загинуло. Як наслідок високої аварійності, значними є й показники сум завданої в результаті ДТП шкоди майну фізичних та юридичних осіб, життю та здоров’ю громадян.

Саме тому, основним завданням обов’язкового страхування відповідальності автовласників є вирішення проблеми забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Однак, останніми роками доводиться спостерігати неспроможність цієї системи виконувати своє основне завдання повною мірою. З’являються страхові компанії, які не здатні повноцінно виконувати свої зобов’язання. Водії, які свого часу (2011-2012 роки) не отримали відшкодування отриманої внаслідок ДТП шкоди від низки страхових компаній, до сьогодні ще не можуть вирішити це проблемне питання.

Так, законодавством передбачено, що у випадку недостатності коштів та майна страховика Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) відшкодовує шкоду потерпілим. Однак, обов’язковою умовою здійснення такого відшкодування є необхідність визнання страхової компанії-боржника банкрутом, що потребує досить тривалої процедури. Виходить ситуація, коли водії не мають фізичної змоги отримати належні їм суми відшкодування завданої шкоди. Окремі автовласники звертаються до суду із позовами про стягнення коштів із водія, котрий власне завдав цю шкоду. З’явилися судові рішення, котрі, незважаючи на виконання винним у завданні шкоди водієм вимоги застрахувати свою відповідальність, постановляють стягнути з цих водіїв суму завданої шкоди. Виходить, що автовласник застрахував свою відповідальність, за що сплатив кошти, після цього ще й повинен компенсувати завдану в дорожньо-транспортній пригоді шкоду. Іншою проблемою є поширені випадки затягування виплати страхового відшкодування окремими страховиками. Даний факт негативно впливає на репутацію ринку страхування відповідальності автовласників в цілому.

Як наслідок, зростає недовіра зі сторони водіїв, для багатьох з яких обов’язкове страхування починає зводитися лише до придбання найдешевшого полісу автоцивілкитільки для пред’явлення його, у разі необхідності, співробітнику Державтоінспекції.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки, у випадках передбачених законодавством, поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За таке порушення можливо накласти адміністративний штраф у розмірі від 425 до 850 грн.

Сьогодні механізм вирішення проблеми відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди має наступний вигляд. При настанні ДТП водії викликають на місце аварії співробітників Державтоінспекції. Останні складають матеріали справи про адміністративне правопорушення (схему ДТП, відбирають пояснення в учасників та свідків автомобільної аварії, при необхідності проводять огляд водія на стан сп’яніння, складають протокол про адміністративне правопорушення щодо водія, якого вважають винним, а також вилучають у цього водія водійське посвідчення). Протягом трьох наступних днів винний у вчиненні ДТП водій повинен повідомити страхову компанію, в якій він придбав поліс страхування про настання страхового випадку. Надалі його участь у врегулюванні виплат за загальним правилом практично припиняється. Збирати довідки, судові рішення, проводити огляд транспортного засобу тощо зацікавлена власне постраждала в ДТП сторона. Протягом 90 днів з дня написання постраждалим заяви про здійснення страхового відшкодування, страхова компанія повинна прийняти рішення про те чи буде виплачувати страхове відшкодування, і у разі прийняття позитивного рішення, виплатити шкоду. І навіть, якщо страхова компанія цього обов’язку не виконає, винний водій фактично ніякої участі у допомозі вирішення цієї проблеми не зобов’язаний брати. А якщо так, тоді постає питання, для чого платити більше і обирати дійсно надійну страхову компанію?

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст