Аналіз положень статей 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) у контексті з іншими нормами процесуального закону, в тому числі з урахуванням вжитих у ч. 1 ст. 381 КПК формулювань «призначає судовий розгляд» та в ч. 2 цієї статті «без проведення судового розгляду», показує, що регламентоване КПК спрощене провадження щодо кримінальних проступків залежно від наявних обставин (умов) може здійснюватися у двох різних порядках.
Так, отримавши обвинувальний акт щодо кримінального проступку, суд має враховувати скорочені строки здійснення провадження щодо кримінальних проступків, передбачені § 1 глави 30 КПК, зокрема:
1) розгляд обвинувального акта в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 382 КПК, — вивчення обвинувального акта і доданих до нього матеріалів та ухвалення вироку у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального вироку (в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК, — невідкладно). Наведене підтверджується, по-перше, синтаксичною конструкцією норми ч. 1 ст. 382 КПК, що є реченням з однорідними присудками «вивчає» і «ухвалює», які стосуються слова «суд» та між якими встановлено єднальний зв’язок за допомогою сполучника «і», а отже, обидві ці дії мають бути вчинені у визначений законом п’ятиденний строк (у разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК, — невідкладно); по-друге, імперативним (зобов’язальним) характером викладу цієї норми.
Слід зважати, що у такому порядку провадження здійснюється за сукупності таких умов: а) під час досудового розслідування обвинувачений (підозрюваний) беззаперечно визнав свою винуватість; б) обвинувачений (підозрюваний) не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності; в) потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти розгляду у спрощеному порядку. Приводом для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні згідно з частинами 1 і 3 ст. 302 КПК є наявність надісланого прокурором обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та додані до нього відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 302 КПК письмова заява від підозрюваного (складена у присутності захисника) та письмова заява від потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. У такому провадженні обвинувальний акт згідно з ч. 2 ст. 381 КПК розглядається без проведення судового розгляду;
2) відсутність хоча б однієї із наведених вище умов (наприклад, беззаперечного визнання своєї винуватості, незгода зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, наявність бажання підозрюваного та/або потерпілого бути присутніми під час розгляду обвинувального акта тощо) свідчить про неможливість розгляду обвинувального акта в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 382 КПК (вивчення обвинувального акта і доданих до нього матеріалів та ухвалення вироку у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального вироку) та необхідність вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 381 КПК (призначення судового розгляду у п’ятиденний строк після отримання обвинувального акта, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК, — невідкладно). Варто звернути увагу, що в загальному порядку, на відміну від зазначеного, суд згідно зі ст. 314 КПК не пізніше 5 днів з дня надходження обвинувального акта має призначити підготовче судове засідання, а не судовий розгляд. У подальшому таке провадження здійснюється за загальними правилами судового провадження.
Таблиця: 370 правових позицій ЄСПЛ у кримінальному провадженні: оновлена, систематизована добірка
Водночас слід зважати, що вжите у ч. 1 ст. 302 КПК словосполучення «прокурор має право» вказує на необов’язковість надіслання прокурором до суду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, навіть за наявності усіх визначених законом умов для такого розгляду.
У зв’язку з цим, беручи до уваги, що ч. 2 ст. 381 КПК, яка кореспондує з ч. 2 ст. 302 КПК, має імперативний (зобов’язальний) характер, суд, наприклад, отримавши обвинувальний акт щодо кримінального проступку без клопотання прокурора щодо його розгляду у спрощеному порядку, але за наявності визначених законом умов та відповідних письмових заяв підозрюваного та потерпілого, для реалізації останніми їхнього права на розгляд провадження у спрощеному порядку, керуючись ч. 3 ст. 382 КПК, призначає розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликає для участі в ньому учасників кримінального провадження. Під час судового засідання суд з’ясовує думку обвинуваченого та потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження стосовно розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, роз’яснює їм зміст установлених досудовим розслідуванням (дізнанням) обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням (дізнанням) обставин, та, упевнившись у добровільності їх згоди, ухвалює рішення про здійснення розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку. У разі відсутності згоди на здійснення провадження у такому порядку чи відсутності визначених процесуальних умов для його здійснення спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження з урахуванням положень ч. 1 ст. 381 КПК (призначення судового розгляду у п’ятиденний строк після отримання обвинувального акта, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК, — невідкладно).
Читайте статтю: ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ 4 СТАТТІ 307 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
У цьому аспекті варто зазначити, що у випадку призначення судового розгляду згідно з ч. 1 ст. 381 КПК та за умови, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини, суд, діючи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК, вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Допит обвинуваченого в такому випадку згідно з ч. 4 ст. 349 КПК, на відміну від провадження, що здійснюється в загальному порядку, не є обов’язковим.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.