Стратегія України з «наведення порядку» в сфері міжнародного податкового планування грає все більшу роль як в області законотворчості, так і в області правозастосування.
І реальний прогрес в боротьбі з використанням міжнародних схем податкової оптимізації став проявлятися лише в останні роки, що, втім, повністю відповідає світовій практиці застосування Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), спрямованого на боротьбу з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку за кордон.
Принциповим «дзвіночком» для податкових резидентів України став закон «Про валюту і валютні операції», перехідними положеннями якого на Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України покладено обов’язок до 7 лютого 2019 року розробити законопроекти, що визначатимуть:
-
правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
-
правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
-
правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
-
правила оподаткування постійного представництва;
-
заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
-
процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
-
питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Зазначені заходи стосуються саме імплементації плану BEPS та впровадження стандартів автоматичного обміну інформацією. Таким чином, на законодавчому рівні був визначений «коридор нововведень», яким рухатиметься Україна найближчим часом.
Чим це боляче для бізнесу?
Довгий час, через відсутність у податкових органів дієвих інструментів моніторингу за рухом капіталу податкових резидентів України, останні ефективно використовували у своїй господарській діяльності іноземні компанії та банківські рахунки за кордом. Це дозволяло приховувати отримані доходи, а також оптимізувати податкове навантаження при правильно побудованій структурі. І звичайно ж, в більшості випадках така діяльність велася в режимі конфіденційності та/або в обхід валютним обмеженням.
А тепер уявіть, що податкові органи отримають вільний доступ до інформації про такі компанії, їх бенефіціарів, та відкриті за кордоном рахунки. Важко навіть припустити, що фіскальні органи залишать це поза увагою і не спробують здійснити податкові донарахування податковим резидентам України, прибуток яких до цього не потрапляв в зону їхніх радарів.
При цьому, ключову роль можуть зіграти саме введення правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (Controlled Foreign Companies rules, CFC) та запуск автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard), які в сукупності стануть потужним інструментом для податкових органів в протистояннях з бізнесом.
І. - Автоматичний обмін фінансовою інформацією
Автоматичний обмін за стандартом CRS відкриє інформацію для податкових служб про рахунки українських резидентів за кордоном і залишки на таких рахунках. І якщо у фіскальних органів виникнуть додаткові запитання і бажання вивчити той чи інший рахунок, вони вже знатимуть до якої країни звертатися з двостороннім запитом, який наразі використовується як єдиний можливий спосіб отримання інформації.
Тобто, для фіскальних органів автоматичний обмін фынансовою інформацією це лише передумова, яка дозволить їм ефективніше отримувати потрібну інформацію через двосторонні канали.
Україна не приєдналася до автоматичного обміну, але декларувала намір приєднатися, і вже в 2020 році обмінятися інформацією за 2019 рік.
Водночас, для того, щоб автоматичний обмін запрацював щодо України, вона повинна володіти законодавчою базою і адміністративними потужностями (процесами), забезпечувати дотримання вимог конфіденційності отриманої інформації, а також використання цієї інформації тільки в цілях, узгоджених угодою.
Блог