Що треба знати підприємцю про обмеження перевірок органами контролю ?

Юристи та бухгалтери багатьох підприємств, стикаючись із перевірками органів контролю та знаючи про існування мораторію на їх проведення у 2015—2016 роках, швиденько беруться за вивчення нормативної бази й відповідної судової практики. А що робити представникові малого бізнесу, який не тримає в штаті юриста та бухгалтера?

Визначення понять

Почнемо з простого — визначення поняття «мораторій на перевірки». Мораторій (від лат. moratorius — який затримує, уповільнює) — відстрочення виконання зобов’язань на певний час або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій (наприклад війни, стихійних лих). Він поширюється на всі зобов’язання, або лише на деякі їх види, або на окремі категорії боржників.

Відповідно до п.3 розд.ІІ закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн. за попередній календарний рік органи контролю здійснюють виключно з дозволу Кабінету Міністрів, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу. Водночас закон містить винятки. Так, обмеження не поширюється:

Згадайте новину: Мінфін та ДФС оперативно вирішили одну з ключових проблем бізнесу -кримінальні провадження

• з 1 січня 2015 року — на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

• з 1 липня 2015 року — на перевірки платників єдиного податку другої та третьої (фізичні особи — підприємці) груп, крім тих, які провадять діяльність на ринках, на продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників, визначених п.27 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Хто під забороною

Втім, якщо ви посилатиметеся на це положення закону, будь-який суб’єкт перевірки неодмінно наголосить: «Це не про нас!» Тому, по-перше, розберемося, хто такі «контролюючі органи». У зазначеному законі не уточнено, які саме органи маються на увазі, тому відповідно до положень Конституції застосовуємо поняття «аналогія закону».

Отже, згідно з ст.1 закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» «державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища».