Не перше десятиріччя спори про землю посідають одне з передових місць судової практики. Масштабності цьому явищу додали численні позови прокуратури про визнання недійсними договорів оренди чи державних актів на земельні ділянки. Увагу привернули та спонукали до написання статті такі спірні питання як співвідношення розміру земельної ділянки у разі її надання з підстав наявності на ній об’єкта нерухомості.
Почалось усе з постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №910/5201/19, де в п. 123 містився наступний висновок:
«…Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. З`ясування в такому випадку дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна, забезпечує розумний баланс між індивідуальними та колективними інтересами, що зумовлює пропорційність втручання…»
При цьому, варто відзначити, що цитований вище п. 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №910/5201/19 не вказує на наявність чіткої норми законодавства, яка б вказувала на те, що розмір земельної ділянки може бути підставою для визнання недійсними договорів оренди чи державних актів на земельні ділянки. Власне саме це й породило ще більшу невизначеність в подібних спірних відносинах.
Ключовим при цьому є питання чи необхідно застосовувати процедуру торгів, якщо земельна ділянка, яка надається під об’єктами нерухомості, перевищує розмір об’єктів нерухомості.
На даний час можна окреслити дві конкуруючі позиції особливо в позиціях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема:
Одна позиція стверджує, що:
«…отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної особі будівлі передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134,135 ЗК України…»
Таку позицію можна зустріти, наприклад, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2025 року у справі №922/908/22, від 13 листопада 2024 року у справі №922/3607/20.
Інша позиція не є такою категоричною та вказує на те, що:
«…сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв`язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України…»
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
