Розірвання шлюбу є юридичною процедурою, яка припиняє шлюбні правовідносини між подружжям та водночас має низку правових наслідків для кожного з них. В Україні припинити шлюб можна у позасудовому порядку через органи реєстрації актів цивільного стану, так і в судовому порядку – у позовному чи окремому провадженні за спільною заявою подружжя. У кожному випадку до вирішення питання слід підходити залежно від конкретних обставин, зокрема, наявності спільних неповнолітніх дітей та згоди обох із подружжя.
Перш за все необхідно визначити можливий порядок розірвання шлюбу - адміністративний або судовий. Через органи державної реєстрації актів цивільного стану шлюб може бути розірваний лише за відсутності спільних неповнолітніх дітей і за взаємною згодою подружжя, або у випадках, коли один із подружжя визнаний безвісно відсутнім чи недієздатним. Якщо ж у подружжя є спільна дитина або відсутня можливість подати спільну заяву, розірвання шлюбу здійснюється виключно в судовому порядку.
Проте не кожна ситуація є стандартною: особливі труднощі можуть виникати, коли шлюб було зареєстровано, наприклад, на території країни-агресора, на тимчасово окупованій території або коли один із подружжя перебуває за межами України.
Дійсно, процес розірвання шлюбу в умовах війни може супроводжуватися додатковими ускладненнями, особливо якщо шлюб було зареєстровано на території російської федерації до початку повномасштабного вторгнення або на території України, яка згодом стала тимчасово окупованою. У таких випадках виникають питання не лише щодо самої можливості припинення шлюбу, а й щодо визнання документів, визначення компетентного органу та застосування законодавства України.
Розірвання шлюбу між особами, або ж з особою, яка проживає на тимчасово окупованій території України, має низку особливостей, пов’язаних із підсудністю, способом звернення до суду та процедурою розгляду справи. Менш з тим, закон дає змогу реалізувати право не перебувати у шлюбі.
Тож перед тим, як обирати спосіб розірвання шлюбу, необхідно з’ясувати, де саме і коли його було зареєстровано, які документи підтверджують факт реєстрації, де проживає кожен із подружжя та чи є можливість звернутися до відповідного органу державної реєстрації або суду. Саме ці обставини значною мірою визначають подальший алгоритм дій.
Якщо шлюб між подружжям було зареєстровано на території України до початку її тимчасової окупації, позовна заява про його розірвання за загальним правилом подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Альтернативна підсудність допускається у виняткових випадках, зокрема якщо на утриманні позивача є неповнолітні діти, або якщо він не може виїхати до місця проживання відповідача з поважних причин, а також за домовленістю між подружжям.
Однак, у випадку, якщо місце проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, необхідно встановити суд, який визначений державою для розгляду справ замість суду, що фактично не здійснює правосуддя, оскільки залишається в зоні бойових дій чи в окупації. Така інформація міститься в офіційних розпорядженнях про зміну територіальної підсудності та є загальнодоступною.
У свою чергу, особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, та стали на облік як внутрішньо переміщені особи, мають право звертатись із позовами про розірвання шлюбу до суду за місцем фактичного проживання/перебування. Таке право роз’яснив Верховний Суд («Особливості відправлення правосуддя у цивільних справах в умовах війни», 14 грудня 2023 року).
Дещо інша ситуація складається щодо розірвання шлюбів, зареєстрованих на території України, яка на момент реєстрації шлюбу була в окупації. Оскільки на тимчасово окупованій території фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про реєстрацію шлюбу та про його розірвання, видані такою владою, не можуть бути прийняті органами державної влади на іншій території України.
У такому випадку необхідно вчинити ряд дій, які передують розірванню шлюбу, а саме – взагалі встановити у судовому порядку факт перебування осіб у шлюбі та/або факт його розірвання.
Блог