Розгляд адміністративних справ в порядку спрощеного позовного провадження

Одним із нововведень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції 2017 року стало закріплення можливості розгляду адміністративним судом справ в порядку спрощеного позовного провадження. У цій статті розглянемо приклади таких проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КАС для розгляду справи в загальному позовному провадженні, з особливостями, визначеними главою 10 КАС.

Таким чином, законодавець визнає спрощене позовне провадження похідним від загального позовного провадження, але з притаманними йому процесуальними особливостями. Такі процесуальні особливості обумовлюють переваги спрощеного позовного провадження для вирішення певної категорії публічно-правових спорів з метою виконання завдань адміністративного судочинства.

Умови розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження

Характеристику розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження слід розпочати з цільового призначення такого провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Справами незначної складності або малозначними визнаються адміністративні справи, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У спрощеному позовному провадженні може бути розглянута і будь-яка інша справа, пріоритетним для якої є швидкий розгляд, за винятком тих категорій справ, які мають бути розглянуті тільки за правилами загального позовного провадження. При цьому навіть за відсутності певних процесуальних етапів у спрощеному позовному провадженні досягається мета адміністративного судочинства — ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, цільове призначення спрощеного позовного провадження полягає у розгляді відповідних категорій адміністративних справ, щодо яких суд визнав пріоритетним швидкий розгляд, за умови дотриманні положень адміністративного процесуального законодавства та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів приватних осіб, навіть за відсутності певних процесуальних етапів судового провадження. При цьому обрання форми судочинства обумовлюється складністю справи, яка в кожному випадку індивідуальна та визначається розсудом суду.

Процесуальне законодавство визначає умови, за наявності яких адміністративна справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

1.У в порядку спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності, перелік яких наводиться в ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 263 КАС. Тобто форма судочинства чітко визначається положенням процесуального законодавства, відповідно до якого той чи інший різновид публічно-правового спору, який переданий на розгляд адміністративного суду, належить до адміністративних справ незначної складності.

Серед справ незначної складності слід виокремити три групи.

Перша група — це справи, які перераховані в пп. 1 — 9, п. 11 ч. 6 ст. 12 КАС, а саме: