Адвокати, які практикують у кримінальному процесі, рано чи пізно, стикаються з таким процесуальним інструментом, як роз’яснення судового рішення (ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України, далі - КПК України). Користуючись вказаною правовою нормою учасник судового провадження, орган виконання судового рішення або приватний виконавець у разі, якщо розуміння судового рішення викликає певні труднощі, мають можливість отримати від суду, що це рішення виніс, його викладення у більш повному і зрозумілому вигляді. Статтею 369 КПК України встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали.
Отже, виходячи з вказаної норми, ухвала слідчого судді не може бути предметом роз'яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК. Саме такої думки дотримувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у своєму Листі №10-1332/0/4-13 від 22.08.2013 року. Зокрема, ВССУ зазначав, що підстави та порядок роз'яснення судового рішення встановлені в ст. 380 КПК України. Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, предметом роз'яснення є судове рішення, прийняте судом. При цьому, враховуючи значення слів "за заявою учасника судового провадження", можемо зробити висновок, що таке рішення приймається під час судового провадження.
Ухвали слідчого судді, на відміну від ухвал суду, постановляються під час досудового розслідування, а не судового провадження. Тому ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, яке може бути роз'яснено.
При вирішенні питання, чи підлягають роз'ясненню ухвали слідчого судді, слід керуватися ч. 1 ст. 9 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно дотримуватись вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.
Враховуючи наведене, а також те, що порядок роз'яснення ухвал слідчого судді прямо не визначений у КПК, слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви осіб про роз'яснення постановлених ним ухвал.
Здавалось би: після оприлюднення вищевказаного Листа ВССУ у питанні можливості/ неможливості роз’яснення ухвал слідчих суддів має бути поставлена жирна крапка, а судова практика розгляду вказаних заяв – сформованою та єдиною для всіх. Втім, зроблений мною огляд судової практики у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) свідчить про протилежне.
Так, той самий ВССУ в Ухвалі від 06.10.2015 року по справі №5-2286км15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52081090), розглянувши касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Харківської області про відмову у відкритті провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді про відмову у роз’ясненні ухвали, зазначив наступне.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20.01.2015 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Харківської області яка, на думку скаржниці, полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою про вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 365, 366 КК України. Ухвалою цього ж слідчого судді скаржниці ОСОБА_1 відмовлено в роз'ясненні, за її заявою, вказаного судового рішення, а за апеляційною скаргою останньої на вказане рішення ухвалою судді-доповідача апеляційного суду Харківської області відмовлено у відкритті апеляційного провадження через те, що згідно ст. 309 КПК України таке рішення не підлягає оскарженню. У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ВССУ визнав скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст, а положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України. Згідно ч. 4 ст. 380 КПК України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження. Отже, висновок апеляційного суду про те, що ухвала слідчого судді про відмову в роз'ясненні судового рішення не підлягає апеляційному оскарженню - необґрунтований та суперечить змісту вищезазначених вимог та положень КПК України, внаслідок чого оскаржене рішення підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального закону.
У Листі ВССУ від 03.06.2016 року «Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік» зазначається, що будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз’яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею, у порядку, визначеному положеннями ст.380 КПК, кримінальний процесуальний закон не містить (Ухвала ВССУ від 02.07.2015 року, справа № 5-1407км15; http://reyestr.court.gov.ua/Review/46298938).
Блог