РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2015 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Дербенцевої Т.П.,
Євтушенко О.І., Мартинюка В.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Коломийське лісове господарство», Виконавчого комітету Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Коломийське лісове господарство» (далі - ДП «Коломийське лісове господарство»), Виконавчого комітету Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що з 1978 року проживає, а з 2005 року є наймачем квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі ДП «Коломийське лісове господарство».
Посилаючись на те, що вона має право на приватизацію вказаного житлового приміщення, однак Виконавчим комітетом Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області їй було відмовлено у передачі у власність спірного житла, у зв'язку із тим, що воно не є комунальною власністю, а ДП «Коломийське лісове господарство» через те, що зазначене нерухоме майно відноситься до службових, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила визнати відмову Виконавчого комітету Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області та ДП «Коломийське лісове господарство» у проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 незаконною, визнати за нею право на приватизацію цього житлового приміщення, зобов'язати відповідачів провести приватизацію вказаної квартири та зобов'язати Виконавчий комітет Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області видати ордер на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2015 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що передача спірного житлового приміщення у власність не передбачена чинним законодавством, так як воно є службовим житлом.
Однак погодитися з таким висновком судів не можна.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно із договором найму від 04 січня 2011 року, ДП «Коломийське лісове господарство» надало ОСОБА_4 та членам її сім'ї належну йому квартиру АДРЕСА_1.
Згідно із довідкою, виданою Виконавчим комітетом Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 11 серпня 2014 року, позивачка та її донька ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1.
При цьому, судами також встановлено, що позивачка проживає у спірній квартирі з березня 1999 року як член сім'ї ОСОБА_6, який вселився у вказане житло на підставі ордера на службове жиле приміщення.
Довідкою, виданою територіальним відокремленим без балансовим відділенням № 10008/040 філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України 14 листопада 2014 року підтверджується, що ОСОБА_4 житлові чеки не використовувалися.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 22 березня 2010 року, будинок АДРЕСА_1 належить ДП «Коломийське лісове господарство».
19 травня 2011 року ДП «Коломийське лісове господарство» відмовило позивачці у передачі у власність вказаного житла, посилюсь на те, що це нерухоме майно відноситься до службового житлового приміщення.
Рішенням Шепарівцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 10 липня 2014 ОСОБА_4 відмовлено в передачі у власність зазначеної квартири, через те, що вона не є комунальною власністю, а перебуває у власності ДП «Коломийське лісове господарство».
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЖК Української РСР <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_20/ed_2009_05_19/pravo1/KD0003.html?pravo=1> жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.
Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_30/ed_2009_05_19/pravo1/KD0003.html?pravo=1> передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9/ed_2010_09_09/pravo1/T248200.html?pravo=1> (далі - Закон) суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.
Сервіси для юристів