Рішення ВССУ від 24.12.2014 року у справі №6-30415св14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ситнік О.М., суддів: Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Маляренка А.В., Юровської Г.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 19 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 07 травня 2008 року між ним та ОСОБА_6 укладено кредитним договір № 225935-cred, згідно з умовами якого останній надано кредит у розмірі 50 тис. грн зі сплатою 30 % річних строком до 07 травня 2009 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору 07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 06 червня 2013 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 308 грн 74 коп.

ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути вказану заборгованість солідарно з відповідачів.

Справа переглядалася неодноразово.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 308 грн 74 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2013 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року у частині задоволення позову до ОСОБА_7 скасовано, у цій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2014 року рішення апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 19 червня 2014 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 006 грн 47 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до нього відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 06 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 41 006 грн 47 коп., яка відповідно до вимог ст. ст. 1049, 554 ЦК України має бути солідарно стягнута з відповідачів.

Із такими висновками суду погодитися не можна.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Із матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 225935-cred, згідно з п. п. 1.3, 1.4, 3.1 якого остання отримала кредит у розмірі 50 тис. грн зі сплатою 30 % річних строком до 07 травня 2009 року. Відповідно до п. 5.7 договору позовна давність вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками та неустойки погоджена сторонами у 5 років (а. с. 11−14).

Також 07 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено договір № 225935-cred про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит». У п. 1.1.1 договору строк дії картки вказано 3 роки (а. с. 16−17).

На забезпечення виконання умов кредитного договору 07 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 225935-card (а. с. 20).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08 вересня 2009 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 225935-cred у розмірі 29 257 грн 43 коп. (а. с. 51).

Згідно з постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_8 від 28 грудня 2011 року про закінчення виконавчого провадження заборгованість у розмірі 29 257 грн 43 коп. погашена ОСОБА_6 згідно з платіжними дорученнями та квитанціями від 20 грудня та 28 грудня 2011 року (а. с. 45).

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дотримання вказаного принципу є надзвичайно важливим при розгляді справ, оскільки він гарантує, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме змогу забезпечити захист своїх інтересів, шляхом отримання допомоги суду у вирішенні тих питань, які вона сама з об'єктивних причин не може вирішити, як у випадку з наданням власного розрахунку заборгованості за кредитним договором, що потребує певних знань та навиків проведення розрахунків.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.