Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л.,Мостової Г.І., Кадєтової О.В.,Остапчука Д.О.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, який також виступає законним представником ОСОБА_10, ОСОБА_11, Голосіївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та спонукання до вчинення певних дій, за касаційною скаргою ОСОБА_9 в особі представника ОСОБА_13 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, який також виступає законним представником ОСОБА_10, ОСОБА_11, Голосіївського РВ ГУ ДМС України в м. Києві, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та спонукання до вчинення певних дій, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 листопада 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14
Позивач зазначає, що 18 вересня 2008 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по підробленим документам від імені позивача придбали вказану квартиру шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_15, який діяв на підставі довіреності від 10 вересня 2008 року, наданої йому ОСОБА_16, яка діяла нібито від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 19 жовтня 2008 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири від 18 вересня 2008 року та зазначені вище довіреності, а також постановлено виселити зі спірної квартири ОСОБА_7 і ОСОБА_8
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року заяву громадянина Польщі ОСОБА_6 задоволено, прийнято відмову ОСОБА_6 від позову до ОСОБА_16, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири і довіреності та виселення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами була скасована ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року, а рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 03 серпня 2011 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року залишено без змін.
В ході розгляду касаційним судом заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачу стало відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу від 04 серпня 2012 року продали вказану квартиру ОСОБА_18, а 08 листопада 2012 року ОСОБА_7, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири від 04 серпня 2012 року і в подальшому 24 квітня 2013 року спірну квартиру ОСОБА_7, ОСОБА_8 продали ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діяли її батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_9
У зв'язку із зазначеним та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 24 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діяли її батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_9, визнати за ним право власності на спірну квартиру, витребувати квартиру у ОСОБА_10, виселити з квартири ОСОБА_9 та ОСОБА_10, зобов'язати Голосіївський РВ ГУ ДМС України в м. Києві скасувати їх реєстрацію в спірній квартирі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року, позов задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_10 спірну квартиру та передано позивачу, виселено ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зі спірної квартири. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_9 в особі представника ОСОБА_13 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірна квартира вибула із володіння власника поза його волею, що є підставою для її витребування з незаконного володіння ОСОБА_10, яка є її добросовісним набувачем на підставі ст. 388 ЦК України та виселення відповідачів, оскільки, вони втратили право на цю квартиру.
Проте повністю з такими висновками погодитися не можна.
Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 листопада 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14
18 вересня 2008 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 Посвідчив договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений від імені ОСОБА_6 ОСОБА_15, який діяв на підставі довіреності від 10 вересня 2008 року, наданої йому ОСОБА_16, яка діяла від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 19 жовтня 2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_21
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, посвідчений 18 вересня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20, та виселено ОСОБА_7 і ОСОБА_8 із вказаної квартири.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року заяву ОСОБА_6 задоволено, прийнято його відмову від позову до ОСОБА_16, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і довіреності та виселення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року скасовано, провадження у справі закрито.
04 серпня 2012 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22
08 листопада 2012 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 був укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22, про розірвання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 04 серпня 2012 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_18
Сервіси для юристів