РІШЕННЯ
іменем україни
23 грудня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Леванчука А.О., Парінової І.К.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 серпня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 02 жовтня 2014 року вона уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу № 10009008795598 «Лояльний on-line» в гривнях на термін з 02 жовтня 2014 року по 01 листопада 2014 року та пролонгований з 01 листопада 2014 року по 01 січня 2015 року із виплатою 21,5 % річних за перший строк, та збільшена процентна ставка на 1 % на кожний пролонгований період. Вклад був пролонгований на 2 періоди. Дія договору закінчилась 01 січня 2015 року. Вказувала, що 02 жовтня 2014 року вона через інтернетресурс ПАТ «ДельтаБанк» - «myDelta»з власного поточного рахунку переказала грошові кошти в розмірі 100 000 грн на депозитний рахунок в ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить виписка за операціями по картковому рахунку з 01 по 31 жовтня 2014 року. Неодноразово, у зв'язку із закінченням дії договору позивач зверталась до банку з вимогою про повернення вкладу, проте їй було відмовлено. В період з 06 січня 2015 року по дату подання позовної заяви відповідач виплатив їй суму в розмірі 19 869 грн 78 коп., тобто залишок, який не повернуто, складає 84 716 грн 70 коп.
Враховуючи викладене просила суд стягнути з відповідача на її користь суму залишку вкладу в розмірі 84 716 грн 70 коп., пеню в розмірі 4 602 грн 55 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 2 626 грн 06 коп., суму 3 % річних в розмірі 424 грн 72 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3 100 грн, а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 серпня 2015 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу в розмірі 84 716 грн 70 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд,виходив з того, що зобов'язання сторін за договором припиняються з моменту їх належного виконання, проте оскільки внесені позивачем грошові кошти за закінченням договору позивачу не повернуті, то є підстави для повернення цих грошових коштів у судовому порядку.
Проте із вказаними висновками судів погодитися не можна, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 02 жовтня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 10009008795598 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний on-line» у гривнях, відповідно до якого банк прийняв від ОСОБА_1 як вкладника грошові кошти у розмірі 100 000 грн на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 терміном до 01 листопада 2014 року, та пролонгований з 01 листопада 2014 року по 01 січня 2015 року із виплатою 21,5 % річних за перший строк та збільшена на 1 % процентної ставки на кожний пролонгований період. Вклад було пролонговано на 2 періоди.
02 жовтня 2014 року ОСОБА_1 через інтернетресурс ПАТ «ДельтаБанк» - «myDelta» з власного поточного рахунку переказала грошові кошти в розмірі 100 000 грн на депозитний рахунок в ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить виписка за операціями по картковому рахунку з 01 по 31 жовтня 2014 року.
Сервіси для юристів