РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,
Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення частки у спільній сумісній власності, припинення права спільної часткової власності на майно, виділення майна у власність, стягнення коштів, та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсною довідки-рахунку та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2014 року,
в становила:
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, в обґрунтування вимог посилаючись на те, що вона разом зі своїм сином та ОСОБА_7 з 2003 року проживали однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1. Вона з ОСОБА_7 займались підприємницькою діяльністю та за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Great Wall Hower CC 6460 KY», 2008 року випуску. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 та автомобіля «Great Wall Hower CC 6460 KY», яку прийняли як спадкоємці першої черги мати померлого - ОСОБА_4 та донька померлого - ОСОБА_5 Враховуючи викладене позивач, просила встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу, визнати спільною сумісною власністю квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль «Great Wall Hower CC 6460 KY», придбані в період спільного проживання з ОСОБА_7, припинити право спільної часткової власності на спірні квартиру та автомобіль, виділивши їй у власність квартиру та у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 автомобіль в рівних частках із стягненням на користь останніх компенсації різниці вартості часток.
У березні 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та просили визнати недійсними довідку рахунок та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Great Wall Hower CC 6460 KY»; визнати за ними право власності по 1/2 частини за кожною на вищевказані автомобіль та квартиру в порядку спадкування за законом як спадкоємців першої черги; усунути перешкоди в користуванні квартирою, виселивши з неї ОСОБА_3 та її сина; витребувати з володіння ОСОБА_3 автомобіль. Вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом не проживали, крім того, остання вчинила по відношенню до померлого та його майна низку злочинів.
Рішенням Шевченківського районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка і жінки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль «Great Wall Hower CC 6460 KY», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_3 право на 1/2 частки в спільній сумісній власності, а саме на: 1/2 частини квартирі АДРЕСА_2 та на 1/2 частини автомобіля «Great Wall Hower CC 6460 KY», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_1. Припинено право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 та на 1/2 частину автомобіль «Great Wall Hower CC 6460 KY». Виділено у власність ОСОБА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2. Виділено у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 ідеальній частці автомобіля марки «Great Wall Hower CC 6460 KY», 2008 року випуску. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 компенсацію різниці вартості їх часток у квартирі АДРЕСА_2 та в автомобілі марки «Great Wall Hower CC 6460 KY» у розмірі по 34 925 грн 25 коп. кожній. У позові ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч. 3 ст. 335 ЦПК України).
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення в повній мірі не відповідають.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_3 і померлий ОСОБА_7 з 2003 року проживали однією сім'єю дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу та за час спільного проживання придбали спірні квартиру та автомобіль, тому дійшов висновку про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 і померлого ОСОБА_7 з 2003 року, визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 квартири та автомобіля, визнання за ОСОБА_3 права на 1/2 частки в спільній сумісній власності.
Крім того, дійшов висновку про наявність підстав для припинення права спільної часткової власності на спірні квартиру та автомобіль, виділення у власність ОСОБА_3 однокімнатної квартири та у власність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 1/2 ідеальній частці автомобіля, зі стягненням з ОСОБА_3 на користь останніх компенсації різниці вартості їх часток у квартирі та автомобілі, та про відмову в позові ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з урахуванням положень ст. 365 ЦПК України.
Проте погодитись із такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судами встановлено, що 06 жовтня 2003 року було розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9
З 2003 року ОСОБА_3 разом зі своїм сином та ОСОБА_7 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1.
У період спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Great Wall Hower CC 6460 KY», 2008 року випуску.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 та автомобіля «Great Wall Hower CC 6460 KY», яку прийняли як спадкоємці першої черги мати померлого - ОСОБА_4 та донька померлого - ОСОБА_5
Встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без реєстрації шлюбу передбачено положеннями Сімейного кодексу України, який набрав законної сили з 01 січня 2004 року.
Відповідно до положень ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Ухвалюючи рішення про встановлення факту проживання померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2003 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що до набрання законної сили СК України законодавством не передбачалось встановлення такого факту, тому дійшов помилкового висновку про встановлення зазначеного факту з 2003 року.
Перевіряючи оскаржувані судові рішення в іншій частині, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Сервіси для юристів