РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,
Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, третя особа - Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області, про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2011 року, яке набрало законної сили 25 січня 2012 року, з відповідача на його користь стягнуто матеріальну шкоду у сумі 559 999 грн 99 коп. та судові витрати у сумі 1 820 грн, а всього 561 819 грн 99 коп. 25 вересня 2012 року було проведено безспірне списання коштів з рахунку відповідача на виконання постанови про арешт коштів боржника від 17 вересня 2012 року № 1457/6 у сумі 156 грн 61 коп. та 26 вересня 2012 року Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області провело безспірне списання коштів з рахунку відповідача на виконання постанови про арешт коштів боржника від 17 вересня 2012 року № 1457/6 у сумі 38 245 грн 46 коп., що підтверджується відповідними повідомленнями. 24 листопада 2014 року було стягнуто з боржника 1 000 грн, а 04 грудня 2014 року- 9 000 грн, що підтверджується відповідною випискою з рахунку. Рішення суду боржником було частково виконано, загальна заборгованість складає 513 417 грн 92 коп.
17 лютого 2015 року рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з відповідача на його користь стягнуто 3 % річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення у сумі 45 122 грн 23 коп., інфляційні витрати за час прострочення сплати суми боргу у сумі 115 151 грн 94 коп. та судові витрати у сумі 1 602 грн 81 коп., а всього 161 876 грн 98 коп. Вказана заборгованість була стягнута за період з 26 вересня 2012 року по 23 листопада 2014 року.
Однак останнє стягнення з боржника було зроблено 04 грудня 2014 року, а тому 05 грудня 2014 року він продовжує нарахування індексу інфляції та 3 % річних на залишокборгу в сумі 513 417 грн 92 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, що складає 7 806 грн 77 коп., та 227 700 грн 84 коп. встановленого індексу інфляції за час прострочення сплати суми боргу.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми боргу у сумі 7 806 грн 77 коп., інфляційні витрати у сумі 197 149 грн 49 коп. та судові витрати у сумі 2 049 грн 56 коп.
У касаційній скарзі Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішенням суду на користь позивача було стягнуто кошти на відшкодування матеріальної шкоди, яке повністю не виконано, тому підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам судові рішення не відповідають.
Установлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2011 року з виконавчого комітету Бердянської міської ради на користь ОСОБА_1 було стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 559 999,99 грн та судові витрати в розмірі 1 820 грн, a всього 561 819,99 грн, рішення суду набрало законної сили 25 грудня 2012 року.
За цим рішенням 27 листопада 2012 року був виданий виконавчий лист, який був пред'явлений до примусового виконання до Бердянського управління Державної казначейської служби України Запорізької області відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
На момент звернення до суду з даним позовом рішення суду від 05 грудня 2011 року було виконано частково.
Сервіси для юристів