Рішення ВССУ від 10.12.2014 року у справі №6-30836св14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ситнік О.М., суддів: Маляренка А.В., Писаної Т.О., Нагорняка В.А., Юровської Г.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом, в якому зазначало, що 20 липня 2007 року між ним та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 16/172К-07, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 6 тис. грн зі сплатою 33 % річних строком до 19 липня 2012 року. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено договори поруки № 16/174П-07 та № 16/173П-07 відповідно.

ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 18 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 29 974 грн 55 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 5799 грн 88 коп.; заборгованість за відсотками − 9840 грн 26 коп.; 14 334 грн 41 коп. − пеня та штрафи.

ПАТ «Універсал Банк» просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07 у розмірі 29 974 грн 55 коп.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 26 червня

2014 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 лютого 2014 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 липня

2007 року № 16/172К-07 у розмірі 13 160 грн 13 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що зобов'язання за кредитним договором від 20 липня 2007 року є припиненими в силу укладеної 28 лютого 2013 року угоди про припинення зобов'язань (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за графіком) та сплати ОСОБА_6 6 800 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд керувався тим, що відповідач не довів, що він виконав свої зобов'язання, передбачені в угоді від 28 лютого 2013 року про припинення зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07.

Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Встановлено, що 20 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 16/172К-07, згідно з п. 1.1 якого останній отримав кредит у розмірі 6 тис. грн зі сплатою 33 % річних строком на 60 місяців строком до 19 липня 2012 року.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором є порука з третіми особами.

20 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 16/174П-07 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07 (а. с. 17).

20 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_8 укладено договір поруки № 16/173П-07 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07 (а. с. 18).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07 станом на 18 жовтня 2013 року склала 29 974 грн 55 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 5 799 грн 88 коп., заборгованість за відсотками - 9 840 грн 26 коп., 14 334 грн 41 коп. - пеня та штраф (а. с. 26−27).

28 лютого 2013 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 укладено угоду про припинення зобов'язань за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 16/172К-07 (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за графіком), згідно з якою сторони визначили, що станом на 28 лютого 2013 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором становить 16 320 грн 25 коп.: заборгованість за кредитом - 5 799 грн 88 коп., заборгованість за відсотками - 10 520 грн 37 коп. (а. с. 58−60).

Відповідно до п. 2.1 угоди позичальник зобов'язався у період з 28 лютого 2013 року по 28 січня 2015 року включно сплатити кредитору грошову суму у розмірі 16 320 грн 25 коп. шляхом внесення щомісячно 680 грн 01 коп. на поточний рахунок банку.

Згідно з п. 3 угоди прощення боргу вважається таким, що відбулося, а позичальник вважається таким, що виконав у повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором лише після фактичного виконання позичальном умов, передбачених п. п. 2, 2.1., 2.2, 2.3, 2.4 цієї угоди, та з моменту підписання обома сторонами акта про прийняття зобов'язань за основним договором.

У випадку прострочення позичальником сплати хоча б одного платежу та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань згідно з п. 2.1 цієї угоди, з першого дня такого прострочення та/або неналежного виконання автоматично втрачають свою чинність п. п. 2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цієї угоди, а інші умови цієї угоди та основного договору зберігають свою чинність протягом строку дії основного договору, а позичальник зобов'язується виконувати зобов'язання за основним договором в повному обсязі і надалі.