Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства страхова компанія «Велта», третя особа - приватне акціонерне товариство страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 серпня 2011 року по Бєлгородському шосе, поблизу будинку № 2 у м. Харкові ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки «СНVROLЕТ АVЕО», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушуючи п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням, допустив зіткнення з його автомобілем марки ЗАЗ ТР 6950, реєстраційний номер НОМЕР_2, за кермом якого він знаходився.
Постановою суду від 09 вересня 2011 року відповідача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, при скоєнні якого транспортний засіб позивача зазнав конструктивної загибелі та був знищений.
Майнові інтереси ОСОБА_3 були застраховані ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № 271507-02-21-01 від 19 липня 2011 року.
У зв'язку із повною загибеллю транспортного засобу, а саме: значними ушкодженнями транспортного засобу, які не можуть бути відремонтовані для безпечної експлуатації, він звернувся до страховика з заявою про відмову від своїх прав на застрахований транспортний засіб на користь страховика. Відповідно до п. 12.24 Договору, вартість залишків, придатних для подальшого використання, була погоджена і склала 42 500 грн.
ОСОБА_3 були реалізовані залишки транспортного засобу і отримана страхова виплата у зазначеному розмірі, були погашені зобов'язання перед кредитором за придбання даного транспортного засобу.
У зв'язку з цим позивач, змінивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь: матеріальні витрати на послуги СТО та виконання робіт по незалежній оцінці у розмірі 2 250 грн.; різницю між фактичним розміром шкоди і страховими виплатами на придбання, оформлення, державну реєстрацію та зняття з державної реєстрації транспортного засобу у розмірі 16 264 грн.; франшизу у розмірі 1 тис. грн., виплату по втраті товарного вигляду транспортного засобу у розмірі 6 802 грн.; моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.; стягнути з відповідача - ПАТ СК «Велта» різницю між фактичним розміром шкоди та здійсненними страховими виплатами у розмірі 15 516 грн. 89 коп.; пеню за прострочення виплати різниці страхового відшкодування за період з 04 січня 2012 до 17 грудня 2012 у розмірі 2 236 грн. 17 коп.; стягнути з відповідачів витрати на сплату судового збору у розмірі 490 грн. 70 коп.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 052 грн. 20 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди, яка складається із суми франшизи, вартості втрати товарного вигляду автомобіля, вартості послуг по незалежній оцінці заподіяної шкоди, та 1 тис. грн. моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити вказані судові рішення, а саме відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення на його користь витрат на послуги СТО та виконання робіт по незалежній оцінці у загальній сумі 2 250 грн. та величини втрати товарного вигляду автомобіля у сумі 6 802 грн. 20 коп.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виплата страхового відшкодування була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України, та СК «ВЕЛТА» відшкодувало позивачеві як потерпілому матеріальну шкоду, спричинену відповідачем, відповідальність якого застрахована, у межах лімітів відповідальності, визначених Законом та Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріальна шкода, завдана ОСОБА_3 у розмірі 10 052 грн. 20 коп. була підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому підлягає стягненню з відповідача.
З такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки ці не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення у повній мірі не відповідають.
Судом установлено, що 19 липня 2011 року між позивачем та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № 271507-02-21-01, автомобіля ЗАЗ ТР 6950, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 16-18).
19 травня 2011 року між ПрАТ СК «ВЕЛТА» та ОСОБА_4 укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а. с. 91).
15 серпня 2011 року у м. Харкові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «СНVROLЕТ АVЕО» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ЗАЗ ТР 6950, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (а. с. 14)
Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке спричинило зазначену дорожньо-транспортну пригоду (а. с. 15).
Відповідно до п. п. 30.1 та 30.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Сервіси для юристів