Рішення ВССУ від 07.10.2015 року у справі №6-13219св15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л. Мостової Г.І.,Кадєтової О.В., Наумчука М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_6 29 серпня 2008 року був укладений кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 10 000 доларів США із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21 % річних та строком повернення до 29 серпня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8 29 серпня 2008 року були укладені договори поруки. За договорами поруки відповідачі зобов'язувалися відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_6 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у неї утворилась заборгованість, яка станом на 11 квітня 2012 року складає 10 128,50 доларів США, що еквівалентно 80 876,076 грн та 113 872,36 грн пені, яку позивач просив стягнути солідарно, як з боржника, так і з поручителів.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання кредитного договору, посилаючись на те, що восени 2008 року у неї істотно змінились обставини через фінансову кризу та знецінення гривні відносно до долара США, що призвело до неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» 10 128, 50 доларів США.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_6 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2013 року доповнено рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року та стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 128,50 доларів США, що еквівалентно 80 876,07 грн та пеню у сумі 113 872,36 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору, сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що заявником оскаржується рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором, то колегія суддів вважає за недоцільне виходити за межі касаційної інстанції та переглядати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 зобов'язань належним чином і в установлений строк відповідно до умов кредитного договору, заборгованість має бути стягнута солідарно як з боржника, так і з поручителів, як того вимагають ст.ст. 526, 527, 554, 530, 629 ЦК України.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 серпня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Слобожанське РУ», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_6 отримала від банку 10 000 доларів США на споживчі потреби під 21 % річних, терміном на 24 місяці до 29 серпня 2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29 серпня 2008 року були укладені договори поруки між банком і ОСОБА_8 та між банком і ОСОБА_7 згідно з якими поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_6 у повному обсязі всіх зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором від 29 серпня 2008 року станом на 11 квітня 2012 року становить 10 128,50 доларів США, що еквівалентно 80 876,07 грн та пеня в сумі 113 872,36 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.