Рішення ВССУ від 01.06.2016 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ уКРАЇНИ

01 червня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення суми страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом.

Зазначав, що 07 вересня 2012 року між ним та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Провідна») укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/0655984/1050/12, на виконання умов якого 07 вересня 2012 року ОСОБА_3 внесено страховий платіж у розмірі 7 004 грн 20 коп.

04 лютого 2013 року позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» з двома заявами щодо настання подій, що мають ознаки страхових випадків, які були зареєстровані за № № 1001/06/41034S, 1001/06/41035S, та надав відповідачу документи щодо зазначених подій: заяву про настання подій, договір страхування, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

06 лютого 2013 року позивачем надано ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» два рахунки-фактури станції технічного обслуговування товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» щодо пошкоджень, які були спричинені автомобілю внаслідок подій.

15 лютого 2013 року ОСОБА_3 по страховому випадку №1001/06/41035S надав відповідачу висновок МВС України щодо факту події.

Зазначав, що ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» повинно було прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у його виплаті не пізніше 20 лютого 2013 року за подією № 1001/06/41034S та не пізніше 01 березня 2013 року за подією № 1001/06/41035S, про що повинно було повідомити позивача не пізніше 27 лютого 2013 року за подією № 1001/06/41034S та не пізніше 11 березня 2013 року за подією № 1001/06/41035S.

Однак відповідач у порушення умов договору повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування лише 07 березня 2013 року за подією № 1001/06/41034S та 18 березня 2014 року за подією № 1001/06/41035S.

У зв'язку із порушенням ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» умов договору ОСОБА_3 29 серпня 2013 року направив на адресу відповідача заяву з вимогами дострокового припинення дії зазначеного договору страхування та повернення страхового платежу.

Заява ОСОБА_3 отримана представником відповідача 03 вересня 2013 року, однак грошові кошти внаслідок розірвання договору до цього часу відповідачем повернуто не було, у зв'язку із чим просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» 7 004 грн 20 коп.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року, у позові ОСОБА_3 відмовлено, стягнуто з нього у дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

У касаційні скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з нього судового збору. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що на спірні правовідносини, що випливають з договору добровільного страхування, не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому на позивача має бути покладений обов'язок щодо сплати судового збору в дохід держави.

Проте з такими висновками судів у повній мірі погодитися не можна.

Судами встановлено, що 07 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0655984/1050/12.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.