Процедурні помилки не зумовлюють скасування правильного по суті рішення

Процесуальні норми завжди є допоміжними, завдяки яким учасники спору можуть послатися на норми матеріального права, а суд — застосувати їх. Що ж робити, коли рішення відповідає останнім, але прийняте з порушенням процедури? Відповідь на це запитання можна було б знайти в практиці Європейського суду з прав людини, проте запроваджений ним принцип недоречності правового пуризму подекуди утворює колізії з нормами процесуальних кодексів України, повідомляє zib.com.ua.

Що таке «правовий пуризм»?

Лаконічний та наочний виклад як самого поняття «правовий пуризм», так і рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти РФ» наведено в окремій думці судді Верховного Суду Яна Берназюка від 25.04.2018 (справа №826/5575/17). Так, зазначено, що пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття «правовий пуризм» увів у обіг саме ЄСПЛ. Суд, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки. У рішенні від 23.07.2009 ЄСПЛ виходив із того, що хоча правил юрисдикції як принципу й має бути дотримано, однак з огляду на обставини справи відсутня соціальна потреба, яка виправдовувала би відступ від принципу правової визначеності.

Читайте статтю: Перевірки органами Держпраці: що потрібно знати суб’єкту господарювання для недопущення порушення своїх прав

Я.Берназюк акцентував, що:

• правовий пуризм, на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру», завжди призводить до порушення принципу правової визначеності;

• правовий пуризм є неухильним слідуванням вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без урахування того, чи призведе це в подальшому до реального, а не формального усунення допущених помилок;

• надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному або іншому судочинстві призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд;

• правовий пуризм може мати як добровільний характер і виявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб’єктів правозастосування, недопущення відступу від правових приписів.

У цьому контексті звертається увага на передчасність підходу, застосованого в постанові ВС від 11.04.2018 (справа №826/5575/17), згідно з яким норми