Процедура допиту в адмінпроцесі

Які першоджерела показань слід сприймати критично, а до яких ставитися з довірою?

Згідно з Кодексом адміністративного судочинства факти, отримані завдяки показанням свідків, є різновидом доказів, якщо вони мають значення для правильного вирішення справи. Суддя при цьому оцінює належність усіх доказів, спираючись на положення законодавства. До уваги береться особа свідка, джерело інформації та те, як його дані співвідносяться з відомими суду. Розглянемо детальніше процедуру допиту свідків, оцінку судом їхніх слів та відповідальність особи, яка дає неправдиві показання.

Користуйтесь консультацією: Процедура допиту в адмінпроцесі. Які першоджерела показань слід сприймати критично, а до яких ставитися з довірою?

Особа свідка

Свідчити в адмінпроцесі може будь-яка особа, котрій відомі обставини, що з’ясовуються судом. Виняток становлять хіба що недієздатні особи, а також ті, хто через свої психічні чи фізичні вади не може адекватно сприймати значимі для справи обставини. Обмеження існують і щодо представників певних професій: священнослужителів, у тому числі колишніх, суддів, народних засідателів та присяжних, котрі не можуть розголошувати таємну інформацію, отриману, наприклад, на сповіді чи при обговоренні в нарадчій кімнаті питань, які виникли під час ухвалення рішення, тощо (ст.65 КАС). Адвокати та нотаріуси не мають права свідчити щодо відомостей, які становлять адвокатську та нотаріальну таємницю (п.2 ч.1 ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.8 закону «Про нотаріат»).

При цьому законодавство не містить обмежень, пов’язаних з віком свідка, його родинними і близькими стосунками з учасниками справи. Хоча допит окремих категорій осіб все ж має свої особливості.

Пользуйтесь консультацией: Как вести себя во время допроса. Рекомендации адвоката

Джерело інформації

Якщо свідок не може сказати, звідки і як отримав дані про певну обставину, його показання не вважатимуться доказом. Якщо ж джерелом інформації є повідомлення іншої особи, то така особа також допитується (ст.77 КАС).

Може бути так, що особа — першоджерело інформації — має імунітет свідка або є померлою, тоді показання свідка не позбавляються статусу доказу, однак ступінь довіри до них може бути меншим (чч.2, 3 ст.65 КАС).