Коментар до Постанови ВС від 23.01.2024 у справі №759/4617/21
Причини (підстави) та умови запровадження простою і досі призводять до значної кількості спорів працівників з роботодавцями.
Нагадаємо, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
При цьому важливо розуміти, що жодної конкретизації вказаних умов (причин, підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві не встановлено, як не встановлено і жодних обмежень для цього. Отже, вирішення питання щодо оголошення простою покладено на розсуд самого роботодавця.
До речі, і запровадження воєнного стану також само по собі не є підставою для оголошення простою, за винятком наявності об’єктивні причини для цього – зокрема знищення або пошкодження майна підприємства, ведення активних бойових дій на території його розташування, на період релокації виробництва тощо.
Проте одною з обов’язкових дій роботодавця є прийняття наказу та доведення його до відома працівників.
Оголошення простою щодо окремого працівника
У коментованій нами справі 17.03.2020 керівник ДП видав наказ про простій працівників підприємства. Відповідно до цього наказу з метою виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, керуючись ч. 1 ст. 113 КЗпП, оголошено простій не з вини працівників у період з 18.03.2020 до 03.04.2020 для працівників підприємства, крім працівників підрозділів, що виконують невідкладні роботи та роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства, зазначених в окремому додатку.
Працівника підприємства було включено до такого додатка. Згодом працівника окремим розпорядженням було відсторонено від роботи.
Роботодавець обґрунтував своє рішення тим, що підставою для відсторонення працівника від роботи були відомості про можливі зловживання службовим становищем та можливе порушення ним трудової дисципліни. З метою встановлення чи спростування таких можливих фактів було ініційовано проведення відповідної службової перевірки, на період виконання якої працівника й було відсторонено від роботи.