Проблемні питання приватизації службового житла. Судова практика

Проблема приватизації службового житла в наш час хоч і не є досить поширеною, але водночас є актуальною для осіб, які все своє життя проживали у такій квартирі й врешті-решт вирішили її приватизувати.

В даній статті ми розглянемо нормативно-правове рулювання службового житла, процедуру приватизації, проблемні питання та шляхи їх вирішення, здійснимо огляд актуальної судової практики, та надамо повний алгоритм дій, проведення яких є необхідним для приватизації службової квартири.

1. Правовий статус службового житла визначений: Главою 3 Житлового кодексу Української РСР, Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене Постановою Ради Міністрів від 4 лютого 1988 р. №37 «Про службові жилі приміщення», Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури та Положення про житлово-побутові комісії в органах прокуратури, затверджене Наказом Генеральної прокуратури України від 11.11.2016 №377, Порядком забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081, також ЦК УРСР від 18.07.1963 містив норми (ст. 279, 310, 321), які регулювали питання службового житла до введення в дію ЦК України.

2. Суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.

До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Квартири (кімнати, будинки) віднесені у встановленому порядку до числа службових не підлягають приватизації.

Всі проблемні питання приватизації службового житла можна розділити на дві групи:

• коли службове житло надається з дотримання порядку віднесення квартир (кімнат, будинків) до числа службових.
• коли службове житло надається з порушенням порядку віднесення квартир (кімнат, будинків) до числа службових.

В першому випадку (з дотриманням порядку) єдиними можливим (законним) шляхом приватизації службового житла є виведення житла зі статусу службового і повернення його у власність держави або територіальної громади.

Пунктом 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затверджене постанови Ради Міністрів РСР «Про службові житлові приміщення» від 4 лютого 1988 р. №37, передбачено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.