Відкриті дані містяться в джерелах публічної інформації у формі, знову ж таки, відкритих даних (умовно кажучи, в держреєстрах) і мають бути доступними кожному. Відповідні гарантії їх захисту передбачені законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про публічні електронні реєстри» тощо. Проте сьогодні, через низку недоліків, збір, оброблення та використання інформації з реєстрів суттєво ускладнюється і потребує вдосконалення, щоб користувачі могли отримувати всю можливу цінність від open data.
Невідповідність вимогам закону
Невідповідність частини реєстрів та джерел даних засадам і вимогам Закону України «Про публічні електронні реєстри» щодо їхнього створення, ведення, взаємодії, адміністрування, закриття заважає навіть визначити точну кількість таких реєстрів в Україні.
І це – правда. На сьогодні не існує офіційного переліку усіх реєстрів в державі. Згідно з порталом data.gov.ua, доступно 30 064 набори даних, що належать до багатьох тематичних груп (державні доходи, охорона здоров’я, економіка та бізнес, земля тощо) та підпорядковуються різним розпорядникам. Проте ці цифри не дають уявлення про кількість реєстрів, оскільки один набір даних може містити всю інформацію одного реєстру або ж бути маленькою цеглинкою, з якої складається інший такий реєстр.
Аналітична система YouControl агрегує дані з понад 200 відкритих джерел, роблячи їх доступними та зручними у використанні. Проте часто в своїй роботі ми стикаємося із ситуаціями, коли вона ускладнюється через неповноту даних або їхнє некоректне подання. Наприклад, у публікаціях санкцій Ради національної безпеки і оборони України можуть зустрічатися українські імена (ім’я складається з прізвища, власного імені та по батькові), які містять латинські символи. І це значно ускладнює пошук інформації про конкретну особу.
Інший приклад – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) — за одним ідентифікаційним кодом може бути одночасно кілька юридичних осіб в статусі «Не перебуває в процесі припинення» із різними найменуваннями, регіонами, видами діяльності тощо. Згідно із законодавством у сфері державної реєстрації ідентифікаційний код юридичної особи (попередній термін – код ЄДРПОУ), як і найменування, має бути унікальним. Та й самі найменування теж дуже часто неунікальні, що ускладнює процес «прив’язки» даних при відсутності ідентифікаційного коду.
Читайте статтю: Держреєстрація прав під час війни: Закон №2255-IX та Постанова №209
Що дуже бажано виправити в реєстрах?
Проблема перша – неповнота даних. Тобто не всі дані, які мають бути відкриті, бувають доступнішими у відповідному реєстрі. Представлена інформація може бути неповною. Приклад: датасет «Відомості про власників значних пакетів акцій емітентів цінних паперів». Розпорядник – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Містить інформацію про власників значних пакетів акцій в акціонерних товариствах України: ім’я фізичної особи-акціонера, розмір пакету акцій, інформацію про країну реєстрації фізичної особи-нерезидента.
Під цю проблему підпадає також відсутність інформації про громадянство та країну реєстрації акціонерів і деяких учасників/бенефіціарів в ЄДР. Станом на кінець 1 кварталу 2022 року дані про країну реєстрації фізичної особи були виключені з набору даних. Чому це потрібно виправити: незнання того, з якої країни є іноземні акціонери українських компаній, ускладнює перевірку цих компаній на предмет зв’язків з державою-агресором росією.
Проблема друга – некоректне відображення даних. Суть цієї проблеми в тому, що один запис може містити дані про двох різних осіб. Також часом вказані неправильні ідентифікаційні коди юридичних осіб. Наприклад, Державний реєстр санкцій. Розпорядник – Апарат Ради національної безпеки та оборони України. В цьому реєстрі є інформація про всіх юридичних та фізичних осіб нерезидентів щодо яких застосовані санкції РНБО. Та під час пошуку необхідної вам інформації виявлені випадки некоректного відображення в цьому реєстрі даних щодо фізичних та юридичних осіб, які перебувають під санкціями, зокрема в одному записі міститься інформація про двох різних підсанкційних осіб, у яких відрізняються імена та дати народження. Інформація щодо зайнятості цих осіб також об’єднана в один блок, хоча за даними додатку №1 Указу Президента № 637/2022, Олена Афанасьєва, 27.03.1975 р.н., є російським сенатором, представником у раді федерації від виконавчого органу державної влади Оренбурзької області, а Рима Баталова, 01.01.1964 р.н., є депутатом державної думи федеральних зборів рф, членом політичної партії «Єдина росія».
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.