Проблеми ліквідації права колективної власності на землю

Починаючи з 2002 р. невирішеним залишалося питання колективної власності на землю. Колективні землі підприємств немов зависли в повітрі. Мало того, що ніхто не знав, як правильно ними користуватись, для багатьох залишалося відкритим питання, як взагалі ці землі не втратити.

І через 17 років законодавець вирішує врегулювати проблеми, пов'язані з правом колективної власності на землю. 1 січня 2019 р. вступив у силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 р. №2498- VIII (далі — «Закон»).

Читаючи Закон, може здатися, що нарешті власники державних актів на право колективної власності на землю зможуть використовувати «завислі в повітрі» землі повним ходом. Усе б так, якби не пара «але». Про варіанти «ліквідації» права колективної власності на землю в Україні з урахуванням усіх «але» доступною мовою нижче.

Загальний порядок розподілу земель

Згідно з Законом, колективні землі діючих підприємств повинні бути розподілені між:

(а) колишніми членами такого підприємства, які отримали сертифікати на земельну частку (пай);

(б) спадкоємцями права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

(в) особами, які набули право на земельну частку (пай).

Закон передбачив порядок розподілу земель колективної власності і встановив, що такий розподіл здійснюється за ініціативою місцевої ради шляхом формування земельних ділянок на підставі відповідної землевпорядної документації та прийняття рішення про розподіл на загальних зборах та у присутності більшості осіб, між якими такі землі розподіляються, — власників сертифікатів на право на земельну частку (пай). За результатами зборів складається протокол, який передається на затвердження відповідній місцевій раді. Протокол загальних зборів та рішення сільської, селищної, міської ради про затвердження протоколу є підставою для державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Це якщо підприємство, якому виділені колективні землі, ще не ліквідовано. Якщо власника немає, землі визнаються власністю місцевої ради в силу закону.

Питання застосування

Наче все добре, але як тільки ми спробували застосувати Закон до однієї-двох практичних ситуацій, виник цілий перелік питань, вирішити які, як виявилось, зовсім нелегко.