Про затвердження Методики оцінювання фіскальних ризиків | від 14-11-2019 - 351-2019-п

Про затвердження Методики оцінювання фіскальних ризиків

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32-1 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методику оцінювання фіскальних ризиків, що додається.

2. Установити, що:

1) Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд України, Фонд державного майна, Державна служба з надзвичайних ситуацій:

подають Міністерству фінансів необхідну інформацію для проведення загальної оцінки фіскальних ризиків згідно з Методикою, затвердженою цією постановою;

разом з Міністерством фінансів зобов’язані вживати заходів для мінімізації впливу фіскальних ризиків на показники державного бюджету;

2) Міністерство фінансів співпрацює з Національним банком і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (за згодою) з питань виявлення, оцінки, моніторингу та розроблення заходів з мінімізації фіскальних ризиків.

3. Абзац шостий пункту 15 Методики оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 7 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 8, ст. 309), виключити.

МЕТОДИКА
оцінювання фіскальних ризиків

Загальні положення

1. Ця Методика встановлює механізм визначення можливого вартісного впливу фіскальних ризиків на показники державного бюджету та визначає види фіскальних ризиків, які підлягають оцінці, органи, відповідальні за проведення такої оцінки, та порядок її проведення, заходи з мінімізації фіскальних ризиків.

2. У цій Методиці термін “фіскальні ризики” вживається у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України.

Фіскальні ризики виражаються в абсолютних цифрах або у відсотках валового внутрішнього продукту.

3. Метою проведення оцінки фіскальних ризиків є визначення їх можливого впливу на показники державного бюджету, своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню фіскальних ризиків та їх мінімізацію.

4. До основних видів фіскальних ризиків, оцінка яких проводиться згідно з вимогами цієї Методики, належать ризики, пов’язані із:

1) зміною у макроекономічному середовищі;

2) умовними зобов’язаннями, до яких належать потенційні зобов’язання державного бюджету, які підтверджуються лише після настання чи ненастання певних подій, які виникають у зв’язку з:

наданням державних гарантій за кредитами;

діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

функціонуванням фінансового сектору;

реалізацією проектів державно-приватного партнерства;

ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та іншого характеру;

3) невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна;

4) відхиленням від планових показників у сфері пенсійного забезпечення.

5. Відповідальним за проведення загальної оцінки фіскальних ризиків є Мінфін.

7. Під час проведення оцінки фіскальних ризиків органи, відповідальні за оцінку фіскальних ризиків, можуть застосовувати сценарний аналіз, яким передбачається визначення кількох варіантів (сценаріїв) розвитку подій та проведення їх порівняльної оцінки, у тому числі моделювання стресових сценаріїв для відповідних показників з метою визначення їх впливу на показники державного бюджету.