Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону мають також:

молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;

одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

{Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003 , № 3428-IV від 09.02.2006 , № 1014-V від 11.05.2007 ; в редакції Законів № 799-VI від 25.12.2008 , № 5067-VI від 05.07.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 ; в редакції Закону № 2622-IX від 21.09.2022 }

3. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

{Частина третя статті 6 в редакції Закону № 2464-VI від 08.07.2010 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 }

{Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08.07.2010 }

5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням, профілактичні заходи відповідно до статті 7 - 1 цього Закону.

{Статтю 6 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 799-VI від 25.12.2008 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2464-VI від 08.07.2010 ; в редакції Закону № 2622-IX від 21.09.2022 }